ВРУ — 19.05.2021 принят в первом чтении проект закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно совершенствования механизмов вывода банков с рынка и удовлетворения требований кредиторов этих банков

19.05.2021

ВРУ — 19.05.2021 принят в первом чтении проект закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно совершенствования механизмов вывода банков с рынка и удовлетворения требований кредиторов этих банков

Целью законопроекта является эффективное проведение мероприятий по выводу банка с рынка, путем усовершенствования механизмов сохранения активов банка, предотвращения потери имущества банка, удовлетворение  большего количества кредиторов банков которые выводятся с рынка.

ПРОЕКТ

вноситься народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

та іншими народними депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

  1. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

1) статтю 53 доповнити частиною шостою такого змісту:

«6. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звертаючись з позовом про стягнення шкоди (збитків) в порядку статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», набуває статусу позивача у справі та діє від імені та в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вимоги яких акцептовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як до, так і після припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як юридичної особи»;

2) частину першу статті 231 доповнити новим абзацом дев’ятим такого змісту:

«Припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як юридичної особи не є підставою для закриття провадження у справі про стягнення шкоди за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені та в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

  • У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст.263 із наступними змінами):

1) частину другу статті 3 доповнити словами та знаками «, а також здійснення реєстраційних дій під час виведення неплатоспроможних банків з ринку або ліквідації банків»;

2) частину шістнадцяту статті 17 доповнити словами «про виконання ліквідаційної процедури»;

3) частину шосту статті 36 викласти у такій редакції:

«6. Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та неплатоспроможний банк або банк, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що виводиться з ринку або ліквідується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів».

  • Частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст.87 із наступними змінами) доповнити пунктом 24 у такій редакції:

«24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – за подання позовів, предметом яких є стягнення шкоди (збитків) та відшкодування понесених витрат, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

  • У Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564 із наступними змінами):
  • частину першу статті 2:

доповнити пунктом 41 такого змісту:

«41) договір про добровільне відшкодування шкоди (збитків) – договір, який укладається між Фондом та пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків), та/або пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, щодо добровільного відшкодування шкоди (збитків), право на заявлення якої виникло на підставі частин шостої – дев’ятої статті 52 цього Закону, у розмірі, визнаному такою пов’язаною з банком особою та/або іншою особою та документально підтвердженому в результаті вжиття Фондом заходів, спрямованих на виявлення та документування діянь пов’язаних з таким банком осіб та інших осіб стосовно банку»;

доповнити пунктом 62 такого змісту:

«62) Мирова угода – угода, яка підлягає затвердженню судом у встановленому законодавством порядку, між Фондом та пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків), та/або пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, щодо відшкодування такої шкоди (збитків), право на заявлення якої виникло на підставі частин шостої — дев’ятої статті 52 цього Закону, у розмірі, визнаному такою пов’язаною з банком особою та/або іншою особою та документально підтвердженому в результаті вжиття Фондом заходів, спрямованих на виявлення та документування діянь пов’язаних з таким банком осіб та інших осіб стосовно банку»;

у пункті 9 після слів «створено у процесі» доповнити словами та знаком «підготовки до виведення/»;

пункт 151 виключити;

  • у частині третій статті 3:

абзац перший викласти у такій редакції:

«3. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, у тому числі рахунки умовного зберігання (ескроу), а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах – банках України»;

доповнити абзацом третім такого змісту:

«Фонд має право відкривати рахунки, у тому числі для зарахування коштів, одержаних Фондом у результаті стягнення шкоди (збитків) відповідно до частин п’ятої — дев’ятої статті 52 цього Закону, відшкодування шкоди (збитків) внаслідок виконання умов укладених договорів про добровільне відшкодування шкоди (збитків) та/або затверджених мирових угод»;

  • частину першу статті 4 доповнити словами «та здійснення ліквідації банків»;
  • частину першу статті 9 доповнити пунктом 81 такого змісту:

«81) погоджує рішення виконавчої дирекції про укладення договорів про добровільне відшкодування шкоди (збитків) та/або мирових угод»;

  • у статті 12:

частину першу доповнити пунктом 91 такого змісту:

«91) приймає рішення про задоволення кредиторських вимог Фонду за рахунок майна (активів) банку, крім майна (активів), переданих банком в забезпечення виконання зобов’язань»;

у частині п’ятій:

перший абзац викласти у такій редакції:

«5. Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків:»;

пункт 81 викласти у такій редакції:

«81) приймає рішення про інвестування тимчасово вільних коштів банку, що ліквідується, в державні цінні папери (при умові достатності коштів для забезпечення ліквідаційної процедури)»;

доповнити пунктом 101 такого змісту:

«101) приймає рішення щодо укладення та реалізації договорів про добровільне відшкодування шкоди (збитків) та/або мирових угод у справах про стягнення шкоди (збитків), затверджує умови договорів про добровільне відшкодування шкоди (збитків) та/або погоджує умови мирових угод у справах про стягнення шкоди (збитків)»;

пункт 17 викласти в такій редакції:

«17) приймає рішення про організацію та здійснення заходів, спрямованих на виявлення та документування діянь, пов’язаних з неплатоспроможним банком, або банком, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та осіб стосовно цього банку, дії або бездіяльність яких призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків) та/або якими прямо або опосередковано отримано майнову вигоду, та затверджує висновок щодо виявлених фактів, дій пов’язаних з банком осіб та інших осіб стосовно цього банку, що призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам та розміру завданої цими особами шкоди (збитків)»;

  • у частині третій статті 16:

абзац перший викласти у такій редакції:

«3. Працівники Фонду та члени адміністративної ради Фонду під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону:»;

пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) працівники Фонду та члени адміністративної ради Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду та членів адміністративної ради Фонду, якщо позов пов’язаний з виконанням ними їхніх повноважень у Фонді, вважаються позовами, поданими проти Фонду»;

у пункті 2:

абзац третій викласти у такій редакції:

«Фонд здійснює страхування від нещасних випадків, професійної відповідальності членів виконавчої дирекції Фонду та уповноважених осіб Фонду відповідно до законодавства, актів Фонду та договорів страхування»;

доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

«Фонд забезпечує правовий захист працівників Фонду, у тому числі шляхом надання їм правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями у галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з виконанням ними своїх повноважень у Фонді, за рахунок коштів Фонду»;

  • частину першу статті 19:

доповнити новим пунктом 16 такого змісту:

«16) кошти, що надійшли від банків, процедура тимчасової адміністрації або ліквідації яких здійснюється Фондом, в межах затверджених кошторисів витрат, на відшкодування витрат, понесених Фондом на виведення їх з ринку»;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«Кошти, одержані Фондом в результаті стягнення шкоди (збитків) відповідно до частин п’ятої — дев’ятої статті 52 цього Закону, відшкодування шкоди (збитків) внаслідок виконання умов укладених договорів про добровільне відшкодування шкоди (збитків) та/або затверджених мирових угод, спрямовуються Фондом кредиторам (колишнім кредиторам) в порядку, визначеному цим Законом»;

  • статтю 20 доповнити частиною шостою такого змісту:

«6. Кошти, одержані Фондом в результаті стягнення шкоди (збитків) відповідно до частин п’ятої — дев’ятої статті 52 цього Закону, укладення мирової угоди, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів (колишніх кредиторів) банку, що виникли у зв’язку із нанесенням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, у черговості та порядку, визначеними частинами першою та четвертою статті 52 цього Закону, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв’язку із стягненням шкоди (збитків), укладенням мирової угоди»;

  • у статті 26:

у першому реченні частини першої слова «на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку» замінити словами «на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку»;

у частині четвертій пункт 11 доповнити словами та знаками», та/або стосовно яких прийнято рішення про визнання їх речовими доказами в рамках кримінального провадження»;

у частинах п’ятій та шостій слова «на день» замінити словами «на кінець дня, що передує дню»;

частину сьому виключити;

  1. у частині першій статті 27 слова «на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку» замінити словами та знаками «на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
  2. частину третю статті 28 викласти у такій редакції:

«3. Фонд припиняє виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день затвердження ліквідаційного балансу банку та не пізніше наступного робочого дня розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про припинення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування»;

  1. у частині першій статті 29:

пункт перший викласти у такій редакції:

«1) на загальну суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку (включаючипункти 3 – 5 частини другої статті 27 цього Закону) на кінець дня, що передує дню початку тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у тому числі на суму наданої Фондом приймаючому або перехідному банку фінансової підтримки»;

пункт другий виключити;

  1. у статті 36 :

у першому реченні частини одинадцятої слова «до дати укладення договору купівлі-продажу акцій» замінити словами «до дня втрати перехідним банком статусу»;

доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:

«14. Власники істотної участі неплатоспроможного банку зобов’язані надати Фонду на його вимогу інформацію про все належне їм майно (активи) на дату та у строки, встановлені у вимозі Фонду»;

  1. у статті 37:

у назві статті слова «уповноваженої особи» виключити;

у частині другій:

перший абзац викласти у такій редакції:

«2.Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право:»;

пункт шостий доповнити словами та знаками «, та визнання банку та/або кредиторів (колишніх кредиторів) банку потерпілими, а також заявляти від імені банку цивільні позови про відшкодування шкоди (збитків), заподіяних кредиторам (колишнім кредиторам) та/або банку»;

  1. у статті 38:

частину другу викласти у такій редакції:

«2. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідаційної процедури Фонд має право здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідаційної процедури, якщо ліквідація банку здійснюється з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті»;

у частині третій:

перший абзац викласти у такій редакції:

«3. Правочини (у тому числі договори) банку, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або ліквідаційна процедура, є нікчемними з таких підстав:»;

пункт 3 викласти у такій редакції:

«3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання (отримав у користування) майна, оплати результатів робіт та/або послуг на умовах, які відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не є поточними ринковими умовами, або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому до умов угоди»;

пункт 7 викласти у такій редакції:

«7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна банку, за наслідком яких окремі кредитори та/або треті особи отримують переваги (пільги), в тому числі, але не обмежуючись:

а) передачу майна банку у якості забезпечення виконання його зобов’язань та/або третіх осіб, крім майна, яке передається Національному банку України в якості забезпечення при рефінансуванні банку;

б) відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих в цьому ж банку»;

пункт 9 викласти у такій редакції:

«9) укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, понесених Фондом у зв’язку з здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідаційної процедури банку, з порушенням норм законодавства»;

абзац одинадцятий виключити;

абзац перший частини восьмої викласти у такій редакції:

«8. Фонд припиняє протягом здійснення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку або ліквідаційної процедури в банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», здійснення операцій за правочином (у тому числі договором), вчиненим (укладеним) банком з окремим кредитором чи іншою особою, якщо такий правочин (у тому числі договір) спричиняє або може спричинити надання переваги одному кредитору перед іншим в частині задоволення вимог, зокрема за наявності однієї з таких умов:»;

доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

«11. Фонд самостійно або шляхом залучення третіх осіб (за договором) проводить дослідження фінансово-господарської діяльності банку, в якому здійснюється тимчасова адміністрація або ліквідаційна процедура з метою визначення розміру завданої банку шкоди (збитку) від дій пов’язаних з таким банком осіб та інших осіб, дії або бездіяльність яких призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитку) та/або якими прямо або опосередковано отримано майнову вигоду»;

  1. у пункті 5 частини третьої статті 41 слова «з вжиттям у подальшому заходів, визначених пунктом 4 цієї частини» замінити словами та знаками «з укладенням у подальшому з обраною ним депозитарною установою договору про обслуговування рахунків у цінних паперах для відкриття цією депозитарною установою в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, рахунків в цінних паперах зазначеним особам і зарахування на них акцій додаткової емісії та вжиттям заходів, визначених пунктом 4 цієї частини»;
  2. абзац другий частини сьомої статті 44 викласти у такій редакції:

«Фонд має право прийняти рішення про продовження строку подання документів для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань на час, необхідний для повного здійснення:

заходів, зазначених у частинах п’ятій — дев’ятій статті 52 цього Закону;

заходів щодо ініціювання процесів, позовів чи проваджень та одержання відшкодування (компенсації) шкоди (збитків), що була заподіяна банку внаслідок:

прямої чи непрямої націоналізації або експропріації майна (інвестицій) банку, здійснення щодо таких інвестицій заходів, що за наслідками дорівнюють експропріації;

реквізиції, руйнування, заподіяння шкоди або знецінення майна (інвестицій) банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень або інших подібних дій»;

  1. у статті 46:

у частині другій:

перший абзац викласти у такій редакції:

«2. З дня початку ліквідаційної процедури банку:»;

пункт 5 викласти у такій редакції:

«5) відомості про фінансовий стан банку та визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність» відомості про боржників такого банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю»;

пункт 7 та 8 викласти у такій редакції:

«7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається;

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов’язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 541 цього Закону, та припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується.

Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог»;

доповнити пунктом 9 такого змісту:

«9) заміна кредитора у зобов’язанні банку не змінює черговості задоволення акцептованих вимог кредиторів, визначених статтею 52 цього Закону»;

у абзаці другому частини третьої слова «можуть пред’являтися» замінити словом «пред’являються»;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Власники істотної участі банку, у якому розпочата ліквідаційна процедура, зобов’язані надати Фонду на його вимогу інформацію про все належне їм майно (активи) на дату та у строки, встановлені у вимозі Фонду».

Частини четверту і п’яту вважати відповідно частинами п’ятою і шостою;

  1. у статті 47:

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується, та звернення з вимогами та позовами, зазначеними в частинах п’ятій — дев’ятій статті 52 цього Закону. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них»;

частину четверту виключити;

  • пункт 8 частини першої статті 48 викласти у такій редакції:

«8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 та статтею 38 цього Закону»;

  • у статті 51:

частину другу викласти у такій редакції:

«2. З дня початку ліквідаційної процедури банку Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна (активів) банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк»;

частину дванадцяту викласти у такій редакції:

«12. Фонд має право продати майно (активи) банку у вигляді цілісного майнового комплексу або частинами»;

  • у статті 52:

у частині першій:

перший абзац викласти у такій редакції:

«1. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів при умові достатності коштів для забезпечення ліквідаційної процедури у такій черговості:»;

пункт 3 викласти у такій редакції:

«3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом»;

абзац дванадцятий викласти у такій редакції:

«Вимоги до банку, незадоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складання ліквідаційного балансу, вважаються погашеними. Це не позбавляє Фонд права звертатися з вимогами та позовами до осіб, зазначених у абзацах другому-третьому частини п’ятої цієї статті, у разі наявності незадоволених вимог кредиторів, зазначених у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті, про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної цим кредиторам, на користь Фонду для подальшого спрямування кредиторам (колишнім кредиторам) в порядку, визначеному цим Законом»;

у частині другій:

перший абзац викласти у такій редакції:

«2. Оплата витрат банку, пов’язаних із здійсненням ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управління майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами) проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом. До таких витрат, зокрема, належать:»;

доповнити пунктом 7 такого змісту:

«7) витрати Фонду, пов’язані з здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку»;

у частині третій:

у абзаці першому речення друге викласти у такій редакції:

«Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно протягом 180 днів з дня початку ліквідаційної процедури у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб’єктом оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду»;

після абзацу першого доповнити новими абзацами другим і третім такого змісту:

«Якщо заставодержатель не використав своє право, визначене абзацом першим цієї частини, Фонд здійснює заходи щодо управління таким майном (активами) банку у загальному порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду.

Кошти, отримані Фондом під час управління заставленим майном (активами) банку (кошти від оренди майна, погашення заборгованості за кредитами тощо), крім коштів, отриманих від продажу такого майна (активів) банку, включаються до ліквідаційної маси банку та спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у черговості та порядку, визначеному частинами першою та четвертою цієї статті, після відшкодування витрат Фонду, розрахованих відповідно до нормативно-правових актів Фонду».

У зв’язку з цим абзаци другий – третій вважати відповідно абзацами четвертим – п’ятим;

абзац четвертий викласти у такій редакції:

«У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані Фондом спрямовуються на позачергове погашення вимог заставодержателя, але не більше суми акцептованих вимог, визначених відповідно до пункту 1 статті 49 цього Закону, що забезпечені таким майном (активами). Сума до перерахування заставодержателю зменшується на суму витрат Фонду, розрахованих відповідно до нормативно-правових актів Фонду»;

частину п’яту викласти у такій редакції:

«5. Фонд, у разі виявлення рішень, дій чи бездіяльності, що призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам, виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної банку та/або його кредиторам шкоди (збитків) звертається з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди (збитків), на користь Фонду (для подальшого спрямування кредиторам (колишнім кредиторам) в порядку, визначеному цим Законом) до:

1) пов’язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків), та/або пов’язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду. Такі особи, несуть солідарну відповідальність, у разі, якщо шкоду (збитки) було завдано банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам) зазначеним у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті внаслідок спільного прийняття рішення, вчинення спільної дії чи бездіяльності;

2) будь-якої іншої особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків), та/або яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду»;

доповнити частинами шостою – п’ятнадцятою такого змісту:

«6. Право на звернення до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) з позовом про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), зазначеним у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті, виникає у Фонду з моменту виявлення рішень, дій чи бездіяльності, що призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків).

Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом ліквідаційної процедури банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність).

7. Особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті відшкодовують шкоду (збитки) заподіяну банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), зазначеним у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті у випадку прийняття ними рішень, вчинення дій чи бездіяльності щодо:

1) правочинів банку (у тому числі договорів), які є нікчемними на підставі частини третьої статті 38 цього Закону;

2) правочинів банку, що здійснюються з будь-якими особами, які передбачають умови, що не є поточними ринковими умовами, визначеними статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

3) надання кредитів, визначених у частинах четвертій – п’ятій статті 49 та частині восьмій статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

4) надання кредитів з порушенням вимог, встановлених Національним банком України;

5) купівлі недержавних цінних паперів та/або інших фінансових інструментів з порушенням вимог, встановлених Національним банком України»;

6) надання банком власних активів (майна) в забезпечення (застава, порука, гарантія, притримання, право довірчої власності тощо) виконання зобов’язань третіх осіб перед їхнім кредитором;

7) кредитування позичальників банку, які використовують кредитні кошти не за нецільовим призначенням;

8) будь-якого продовження строку погашення боргу перед банком, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми та/або на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою суму (відстрочення платежу);

9) необґрунтованого зменшення та/або звільнення боржника від сплати нарахованих за активними операціями процентів та інших зборів;

10) безпідставного припинення прийнятного забезпечення перед банком за правочином або його заміна на менш ліквідне забезпечення;

11) дій, вчинених банком всупереч обмежень, що застосовані Національним банком України в якості заходів впливу;

12) інших дій, вчинених банком, які призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), зазначеним у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті.

8. Особи, зазначені у пункті 1 частини п’ятої цієї статті відшкодовують шкоду (збитки) заподіяну банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), зазначеним у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті, також у випадку прийняття ними рішень, вчинення дій чи бездіяльності:

1) які супроводжуються неналежним та недобросовісним виконанням покладених на них обов’язків чи зловживанням своїми посадовими обов’язками;

2) без дотримання меж нормального господарського ризику;

3) без врахування інтересів банку та/або його кредиторів;

4) за наявності особистої заінтересованості, очевидної необачності, марнотратності;

5) інших дій, вчинених банком, які призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), зазначених у пунктах 1 – 8 частини першої цієї статті.

9. Фонд набуває прав потерпілого в кримінальних провадженнях, порушених відносно зазначених у цій статті осіб, після завершення ліквідації банку.

Кошти, стягнуті Фондом з осіб, зазначених в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті, спрямовуються Фондом пропорційно на задоволення вимог кредиторів (колишніх кредиторів) банку, зазначених у пунктах 1 – 4 частини першої цієї статті, які виникли у зв’язку із нанесенням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, після відшкодування витрат Фонду понесених у зв’язку із стягненням, а кредиторів (колишніх кредиторів) банку, зазначених у пунктах 5 – 10 частини першої цієї статті, у порядку визначеному частиною четвертою цієї статті.

Припинення банку як юридичної особи не є підставою та не призводить до закінчення чи припинення процесів, позовів чи проваджень, що були ініційовані відповідно до цієї частини Фондом, та не є підставою для звільнення від відповідальності та/або припинення відповідальності осіб, проти яких такі процеси, позови чи провадження були ініційовані. Всі вимоги Фонду у зв’язку із такими процесами, позовами або провадженнями, у тому числі всі вимоги про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної кредиторам (колишнім кредиторам) банку, не припиняються з припиненням банку.

10. Фонд має право прийняти рішення:

1) про укладення договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків) з особами, зазначеними в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті, зокрема щодо добровільного відшкодування такої шкоди (збитків) у розмірі, визнаному такою пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, та документально підтвердженому, в результаті вжиття Фондом заходів, спрямованих на виявлення та документування фактів, дій цих осіб стосовно банку, що призвели до заподіяння шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), та у строки, що перевищують строки ліквідації банку (але не більше 5 років), визначені Законом, або щодо зменшення обсягу вимог;

2) про укладення мирової угоди з особами, зазначеними в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті, зокрема шляхом зменшення обсягу позовних вимог до них.

11. Договір про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / мирова угода має передбачати:

1) визнання особами, зазначеними в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті, розміру відповідальності;

2) строк завершення процедури відшкодування шкоди (збитків) / виконання умов мирової угоди не може перевищувати п’яти років з моменту укладання договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / затвердження судом мирової угоди;

3) графік погашення боргу, який має передбачати:

а) здійснення особою першого платежу на дату укладання договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / затвердження судом мирової угоди, у розмірі не менше десяти відсотків від розміру її відповідальності;

б) здійснення подальших платежів – рівномірними частинами не рідше, ніж один раз на три місяці;

4) забезпечення виконання зобов’язань за договором про добровільне відшкодування шкоди (збитків)/мировою угодою заставою необтяженого іншими угодами рухомого та нерухомого майна (активів) (разом з документами, що посвідчують право власності на майно (активи); відсутність обтяжень майна (активів) станом на відповідну дату), яке належить особі на праві власності або опосередковано (через власність у інших юридичних особах) та/або належить пов’язаним із нею особам, у тому числі її бенефіціарним власникам (у разі наявності), розпорядження яким така особа здійснює прямо чи опосередковано; 

5) надання особою письмового підтвердження не вчиняти будь-які дії з майном, що може бути забезпеченням виконання умов договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків)/мирової угоди, що матимуть наслідком їх відчуження або будь-якого додаткового обтяження у період з дати звернення до Фонду з ініціативою проведення процедури добровільного відшкодування шкоди (збитків)/укладення мирової угоди до дати повного виконання особою договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків)/мирової угоди.

12. Фонд має право укладати з особами, зазначеними в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті договори про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / мирові угоди за умови що розмір забезпечення виконання умов договорів/мирових угод (вартість майна (активів), визначена суб’єктом оціночної діяльності, залученим Фондом) є не меншим суми боргу особи, визначену договором про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / мировою угодою.

Істотною умовою договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / мирової угоди є право Фонду на повне стягнення шкоди (збитків), завданої банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам) у разі невиконання або неналежного виконання умов про добровільне відшкодування шкоди (збитків) / мирової угоди.

13. При прийнятті рішень, зазначених у частині десятій цієї статті, враховуються:

1) фінансовий та майновий стан осіб, зазначених в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті, пов’язаних з ними осіб, у тому числі їх бенефіціарних власників (у разі наявності), інформація про який надається такими особами добровільно або на виконання відповідного рішення суду, ухваленого на підставі позову Фонду заявленого в межах повноважень, визначених цією статтею;

2) розмір потенційно можливих сум надходжень на рахунки Фонду в якості відшкодування шкоди (збитків) / виконання мирової угоди, який визначений шляхом проведення порівняльного аналізу потенційно можливих сум надходжень від примусового стягнення шкоди (збитків) та в результаті добровільного відшкодування;

3) потенційні витрати Фонду, які можуть бути понесені Фондом в разі пред’явлення позову та примусового виконання рішення суду.

14. Прийняття рішень, зазначених у частині десятій цієї статті, здійснюється з урахуванням висновків (звітів), здійснених залученим Фондом незалежним експертом (аудитором, аудиторською компанією, суб’єктом оціночної діяльності) щодо:

1) оцінки фінансової стійкості особи, зробленої з урахуванням аналізу фінансового стану особи, пов’язаних з нею осіб, у тому числі бенефіціарного власника (у разі наявності) станом на останню звітну дату, що передує даті звернення особи до Фонду з пропозицією про укладення договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків)/мирової угоди;

2) оцінки майнового стану особи, у тому числі з урахуванням оцінки ринкової вартості майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність, оформлений згідно з вимогами законодавства країни, що застосовується до оцінювача;

3) можливої фінансової оцінки реалізації ліквідаційного сценарію – завершення ліквідації банку (у разі, якщо продовжується ліквідація банку) та примусового стягнення збитків банку з пов’язаних з банком осіб, відповідно до цієї статті, а також для проведення оцінки ринкової вартості майна (активів), відомості щодо якого надані особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті цієї статті, пов’язаними з ними особами, у тому числі їх бенефіціарними власниками.

Фонд може прийняти рішення, зазначені частині десятій цієї статті, якщо сума надходжень відповідно до укладеного договору або мирової угоди буде перевищувати суму потенційних надходжень за результатом здійснення претензійно-позовної роботи за вирахуванням витрат Фонду, понесених у зв’язку з такою роботою.

Фонд забезпечує розміщення інформації про укладення Фондом з особами, зазначеними в пунктах 1 і 2 частини п’ятої цієї статті, договору про добровільне відшкодування шкоди (збитків)/або мирової угоди та про їх істотні умови на офіційному веб-сайті Фонду.

15. Фонд або уповноважена особа Фонду, діючи від імені та в інтересах банку як інвестора, має право ініціювати процеси, позови чи провадження (цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні) у будь-яких судах та/або арбітражах належної юрисдикції (в тому числі у іноземних та міжнародних судах), у тому числі арбітражні чи інші процеси проти держав відповідно до міжнародних договорів України, у тому числі міжнародних договорів про заохочення та взаємний захист інвестицій, щодо шкоди (збитків), що була заподіяна банку фізичними чи юридичними особами (приватного чи публічного права) та державами, внаслідок:

прямої чи непрямої націоналізації або експропріації майна (інвестицій) банку, здійснення щодо таких інвестицій заходів, що за наслідками дорівнюють експропріації;

реквізиції, руйнування, заподіяння шкоди або знецінення майна (інвестицій) банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень або інших подібних дій.

Кошти, одержані в результаті зазначених у цій частині процесів, позовів та проваджень, включаються до ліквідаційної маси банку, а у разі надходження таких коштів після затвердження ліквідаційного балансу спрямовуються на задоволення вимог кредиторів (колишніх кредиторів) банку, які виникли у зв’язку із нанесенням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, у черговості та порядку, визначеному частинами першою та четвертою цієї статті, після відшкодування витрат Фонду на ведення таких процесів, позовів та проваджень, а також усіх пов’язаних з ними виконавчих процесів»;

  • у статті 53:

частину п’яту викласти у такій редакції:

«5. Не пізніше наступного робочого дня після затвердження ліквідаційного балансу банку та внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про припинення банку Фонд оприлюднює на офіційному веб-сайті Фонду інформацію про завершення ліквідаційної процедури банку та затвердження ліквідаційного балансу банку та припинення банку як юридичної особи»;

доповнити частиною шостою такого змісту:

«6. Повноваження Фонду, зазначені у пунктах 101 і 17 частини п’ятої статті 12, пунктах 5 і 6 частини другої статті 37, пункті 81 частини восьмої статті 38, частині сьомій статті 44 та частинах п’ятій – п’ятнадцятій статті 52 цього Закону, припиняються після повного завершення заходів щодо банку, передбачених частинами п’ятою – п’ятнадцятою статті 52 цього Закону».

  • У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст.542):
  • у статті 39:

частину першу доповнити пунктом 17 такого змісту:

«17) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника»;

у частині четвертій слова та цифри «з підстави, передбаченої пунктом 4» замінити словами та цифрами «з підстав, передбачених пунктами 4, 5 та 17»;

доповнити словами «та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб»;

  • частину четверту статті 57 доповнити абзацами другим та третім такого змісту:

«Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, віднесений до категорії неплатоспроможних, та банк, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов’язаний залучити суб’єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, віднесений до категорії неплатоспроможних, та банк, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб’єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб»;

  • частину четверту статті 61 після абзацу першого доповнити абзацом другим такого змісту:

«Порядок реалізації майна боржника, під час здійснення виконавчого провадження, стягувачем в якому виступає неплатоспроможний банк, в тому числі під час процедури ліквідації такого банку, визначається Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а іншого майна — Міністерством юстиції України».

У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім.

  •  Пункт 53 частини першої статті 4 Декрету України «Про державне мито»(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст.113 із наступними змінами) викласти у такій редакції:

«53) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та банк, щодо якого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється тимчасова адміністрація або ліквідація».

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб забезпечувати з урахуванням вимог цього Закону організацію роботи щодо вжиття заходів для забезпечення задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», процедура ліквідації якого була розпочата до набрання чинності цим Законом, шляхом:

1) укладення договорів про добровільне відшкодування шкоди (збитків)/ мирових угод з пов’язаними з банком особами та/або будь-якими іншими особами, дії або бездіяльність яких призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов’язаними з банком особами та/або будь-якими іншими особами, які внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду;

2) ініціювання від імені та в інтересах банку як інвестора процесів, позовів чи проваджень (цивільні, адміністративні, кримінальні чи господарські) у будь-яких судах та/або арбітражах належної юрисдикції (в тому числі у іноземних та міжнародних судах) щодо шкоди (збитків), що була заподіяна банку фізичними чи юридичними особами (приватного чи публічного права) та державами, внаслідок:

прямої чи непрямої націоналізації або експропріації майна (інвестицій) банку, здійснення щодо таких інвестицій заходів, що за наслідками дорівнюють експропріації;

реквізиції, руйнування, заподіяння шкоди або знецінення майна (інвестицій) банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень або інших подібних дій.

4. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

5. Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.