В ВРУ зарегистрирован проект Закона О кредитных союзах (№5125 от 22.02.2021)

26.02.2021

В ВРУ зарегистрирован проект Закона О кредитных союзах (№5125 от 22.02.2021)

Проект закона определяет правовой статус кредитных союзов, порядок создания, деятельности и прекращения кредитных союзов и их объединений, основные принципы защиты прав и законных интересов членов кредитных союзов, а также порядок осуществления государственного регулирования и надзора за деятельностью кредитных союзов

Згідно пояснювальної записки, положеннями нової редакції проекту Закону України «Про кредитні сіплки» пропонується:

1)        розширення переліку послуг, які кредитні спілки зможуть надавати своїм членам. Для кредитних спілок з’явиться можливість надавати такі фінансові послуги, як обмін валют та окремі види платіжних послуг;

2)        розширення переліку інших видів діяльності, пов’язаних з основною діяльністю кредитної спілки за умови, що така діяльність пов’язана з основою діяльністю кредитної спілки з надання фінансових послуг або необхідна кредитній спілці для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів, зокрема, право надавати супровідні (в тому числі посередницькі) послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг кредитною спілкою або іншим надавачем фінансових послуг;

3)        приведення у відповідність до чинного законодавства, зокрема до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», процедури створення та державної реєстрації кредитної спілки;

4)        удосконалення процедури ліцензування діяльності кредитної спілки за рахунок: об’єднання в єдину процедуру отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки та реєстрації заявника як фінансової установи; видачі загальної ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки; впровадження процедури зміни обсягу чинної ліцензії (розширення/звуження переліку послуг) за заявою кредитної спілки;

5)        удосконалення системи управління кредитної спілки:

—          встановлюються загальні вимоги до системи управління кредитною спілкою;

—          удосконалюються процедури скликання та проведення загальних зборів членів кредитної спілки, а саме: знижено поріг кворуму загальних зборів, розширено перелік способів повідомлення про проведення загальних зборів, передбачено різні способи проведення загальних зборів та голосування на них (дистанційні загальні збори, шляхом опитування, за участі делегатів, можливість раннього голосування тощо);

—          запровадження процедур самооцінки / погодження керівників та осіб, що виконують ключові функції, що забезпечить перевірку їх відповідності вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації; 

—          запровадження диференційованих підходів для кредитних спілок в контексті моделі побудови корпоративного управління та системи внутрішнього контролю, залежно від типу кредитної спілки;

—          встановлення заборони керівникам кредитної спілки та особам, що здійснюють ключові функції у кредитній спілці, бути представниками інших членів кредитної спілки на загальних зборах членів кредитної спілки;

—          запроваджено вимогу погодження Національним банком України кандидатів на посади керівників кредитної спілки (кандидатів на посади керівників об’єднаної кредитної спілки).

—          встановлено право Національного банку України вимагати заміни будь-кого з керівників, головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком України вимогам;

—          передбачено право кредитних спілок передавати певні функції, окремі задачі та процеси в рамках таких функцій на аутсорсинг об’єднаної кредитної спілки;

6)        удосконалення вимог до структури капіталу кредитної спілки:

—          розширено джерела поповнення капіталу кредитної спілки (обов’язкові додаткові пайові внески членів кредитної спілки, які є безповоротніми; субординований борг; фонд стабілізації та центр підтримки ліквідності кредитних спілок на рівні об’єднаної кредитної спілки)

—          запроваджені вимоги достатності регулятивного капіталу 1-го рівня та загального регулятивного капіталу;  

—          підвищено вимоги до формування резервного капіталу;  

7)        вдосконалення організації державного нагляду за діяльністю кредитних спілок в частині встановлення/розширення повноважень Національного банку України щодо: 

—          встановлення пруденційних нормативів з урахуванням розміру кредитної спілки, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційної структури та притаманних її діяльності  ризиків;

—          здійснення контролю за правочинами кредитних спілок із пов’язаними з кредитною спілкою особами;

—          права вимагати від кредитної спілки, її керівників вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та на приведення діяльності кредитної спілки у відповідність до вимог законодавства України, в тому числі щодо поліпшення фінансового стану кредитної спілки, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків її діяльності, підвищення якості корпоративного управління та системи внутрішнього контролю;

—          встановлення для кредитної спілки підвищених значень економічних нормативів; 

—          застосування до кредитної спілки коригувальних заходів, заходів впливу та заходів раннього втручання, таких як: реалізація плану відновлення кредитної спілки, збільшення частоти подання фінансової та інших видів звітності, встановлення обмеження на розподіл прибутку та інші види розподілу капіталу, коригування або перегляд плану діяльності кредитної спілки, встановлення підвищених вимог до системи внутрішнього контролю кредитної спілки; тимчасова заборона залучати нові вклади від членів кредитної спілки, здійснювати кредитування членів кредитної спілки тощо;

—          права запровадити тимчасову адміністрацію для організації та збереження активів, документів, інформаційних систем, систем обліку та реєстрації, баз даних кредитної спілки;

8)        удосконалення процедури виходу кредитної спілки з ринку: 

—          платоспроможна кредитна спілці має право добровільно ліквідуватися або приєднатися до інших кредитних спілок;

—          добровільна реорганізація (злиття, приєднання) або ліквідація кредитної спілки можлива виключно за умови надання Національним банком України відповідного дозволу згідно із затвердженим планом реорганізації або ліквідації кредитної спілки;

—          процедура добровільного виходу кредитної спілки з ринку здійснюється згідно із затвердженим планом, у якому будуть чітко визначені строки, умови та дії органу управління спілкою в межах завершення виконання її поточних зобов’язань та припинення діяльності;

—          примусова ліквідація кредитної спілки здійснюється шляхом анулювання Національним банком України ліцензії  спілки в разі визнання її неплатоспроможною або з інших підстав та звернення до суду з метою ліквідації цієї спілки;

9)        удосконалення регулювання об’єднаної кредитної спілки:

—          уточнено правовий статус об’єднаної кредитної спілки;

—          передбачена можливість створення об’єднаною кредитною спілкою фонду стабілізації як окремого механізму підтримки платоспроможності своїх членів;

—          унормовані повноваження об’єднаної кредитної спілки щодо контролю за діяльністю кредитних спілок – членів об’єднаної кредитної спілки. 

ПРОЕКТ вноситься народним депутатом України Гетманцевим Д.О. та іншими народними депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ Про кредитні спілки

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

  1. відповідальний працівник за проведення фінансового моніторингу – особа, на яку згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» покладається функція відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу;
  2. вклад (депозит) – кошти, які розміщені членом кредитної спілки під процент, на його рахунках у кредитній спілці, на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті такому члену кредитної спілки відповідно до законодавства України та умов договору;
  3. власний капітал – різниця між активами і зобов’язаннями кредитної спілки;
  4. вступний внесок – обов’язковий безповоротний грошовий внесок, який сплачується одноразово у розмірі, порядку та в строк, визначені статутом кредитної спілки, з метою вступу особи до кредитної спілки та є однією з умов набуття членства в кредитній спілці;
  5. головний внутрішній аудитор – керівник підрозділу внутрішнього аудиту або особа, на яку покладена функція здійснення внутрішнього аудиту;
  6. головний комплаєнс-менеджер – керівник підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) або особа, на яку покладена функція здійснення контролю за дотриманням норм (комплаєнс);
  7. головний ризик-менеджер – керівник підрозділу з управління ризиками або особа, на яку покладена функція з управління ризиками;
  8. додатковий пайовий внесок – обов’язковий або добровільний грошовий внесок члена кредитної спілки, який сплачується одноразово або періодично у розмірах, порядку та в строки, визначені статутом кредитної спілки та/або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки та/або внутрішніми документами кредитної спілки;
  9. значима кредитна спілка – кредитна спілка, яка відповідає критеріям, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;
  10. обов’язковий додатковий пайовий внесок — обов’язковий безповоротний протягом членства особи у кредитній спілці грошовий внесок члена кредитної спілки, який сплачується одноразово у розмірі, порядку та в строки, визначені статутом кредитної спілки з метою вступу особи до кредитної спілки та є однією з умов набуття членства в кредитній спілці;
  11. пайові внески – обов’язковий пайовий та додатковий пайовий внески члена кредитної спілки;
  12. пайовий капітал – капітал, який формується з пайових внесків членів кредитної спілки;
  13. профіль ризику – оцінка рівня ризиків кредитної спілки на певну дату до врахування заходів для мінімізації ризиків, а також з урахуванням таких заходів, у розрізі кожного з видів ризику та в агрегованому вигляді;
  14. Регулятор – Національний банк України;
  15. Реєстр – реєстр, який ведеться Регулятором у встановленому ним порядку та містить інформацію (відомості) про кредитні спілки та їх відокремлені підрозділи.

2. Терміни «бухгалтерський облік», «фінансова звітність» вживаються у значенні, визначеному Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Терміни «суб’єкт аудиторської діяльності», «обов’язковий аудит фінансової звітності», «аудиторські послуги», «робочі документи аудитора», «аудиторський звіт», «міжнародні стандарти аудиту» вживаються у значенні, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Інші терміни у цьому Законі вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон визначає правовий статус кредитних спілок, порядок створення, діяльності та припинення кредитних спілок та їх об’єднань, основні засади захисту прав та законних інтересів членів кредитних спілок, а також порядок здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок.

2. Відносини, що виникають у зв’язку з функціонуванням кредитних спілок, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», цим Законом та іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону.

3. У разі якщо положення цього Закону щодо функціонування ринку кредитних спілок, діяльності кредитних спілок, порядку державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок, а також захисту прав членів кредитних спілок суперечать положенням інших законодавчих актів України, застосовуються положення цього Закону.

РОЗДІЛ IІ. ДІЯЛЬНІСТЬ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

Стаття 3. Правовий статус кредитної спілки

1. Кредитна спілка – це фінансова установа, створена на засадах кооперації, з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом.

2. Кредитна спілка є юридичною особою приватного права, що створюється відповідно до закону.

3. Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на провадження діяльності кредитної спілки (далі – ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.

4. Кредитна спілка може мати стандартну або спрощену ліцензію.

Якщо прямо не зазначене інше, положення цього Закону, які стосуються ліцензії, поширюються як на стандартну ліцензію, так і на спрощену ліцензію.

5. Для досягнення мети діяльності, визначеної в цьому Законі та статуті кредитної спілки, кредитна спілка на умовах, визначених законом, може засновувати та бути членом (учасником) об’єднаних кредитних спілок, асоціацій (об’єднань) кредитних спілок, бюро кредитних історій, благодійних організацій, громадських об’єднань, платіжних організацій, непідприємницьких товариств, а також бути учасником/членом платіжних систем.

6. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником іншого, ніж зазначено у частині п’ятій цієї статті, суб’єкта (суб’єктів) господарювання, крім випадків, передбачених законом.

7. Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді.

8. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку. Кредитна спілка відноситься до неприбуткових організацій у разі дотримання вимог, встановлених Податковим кодексом України.

9. Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства України.

10. Члени кредитної спілки відповідають за зобов’язаннями кредитної спілки в межах, встановлених цим Законом.

Стаття 4. Діяльність кредитної спілки

1. Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:

1) добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;

2) рівноправності членів кредитної спілки;

3) самоврядування;

4) гласності;

5) ощадливості;

6) забезпечення доступності та справедливої вартості фінансових послуг для своїх членів.

2. Діяльність кредитної спілки включає надання таких видів фінансових послуг:

1) на підставі стандартної ліцензії:

а) надання коштів у кредит;

б) залучення від своїх членів коштів, що підлягають поверненню, що не є пайовими внесками.

2) на підставі спрощеної ліцензії – надання коштів у кредит.

3. Регулятор на підставі запиту кредитної спілки та за умови дотримання нею вимог Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора щодо порядку та умов надання відповідних фінансових послуг, має право прийняти рішення про включення у ліцензію права надання кредитною спілкою одного чи декількох таких видів фінансових послуг:

1) надання гарантій;

2) торгівля валютними цінностями;

3) фінансові платіжні послуги, передбачені Законом України «Про платіжні послуги» (крім послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима).

4. Кредитна спілка має право надавати фінансові та інші послуги, передбачені цим Законом, а також виражати зобов’язання за такими послугами виключно в національній валюті України (крім послуги з торгівлі валютними цінностями та послуги з переказу коштів без відкриття рахунків).

5. Кредитна спілка має право здійснювати іншу господарську діяльність виключно за умови, що така діяльність пов’язана з основою діяльністю кредитної спілки з надання фінансових послуг або необхідна кредитній спілці для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів, а саме:

1) оплачувати за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданих їм кредитів та/або в межах вкладів (депозитів) таких своїх членів;

2) надавати супровідні (в тому числі посередницькі) послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг кредитною спілкою або іншим надавачем фінансових послуг, надавати консультаційні та інформаційні послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг.

3) надавати в оренду власне майно та/або в суборенду майно, яке знаходиться у користуванні кредитної спілки;

4) здійснювати благодійну діяльність;

5) здійснювати відступлення права вимоги за кредитами, наданими членам кредитної спілки, у разі виникнення простроченої заборгованості за такими кредитами;

6) здійснювати відчуження майна, переданого кредитній спілці в порядку звернення стягнення на майно боржника, або переданого кредитній спілці її боржниками добровільно та здійснювати управління предметом застави (іпотеки) в період до його відчуження;

7) набувати право власності на майно, необхідне для здійснення діяльності кредитної спілки і відчужувати майно;

8) розміщувати вільні кошти на депозитних та інших рахунках в банках, об’єднаних кредитних спілках, а також придбавати державні цінні папери та паї кооперативних банків;

9) залучати на договірних умовах кредити від банків, кредити від об’єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій, якщо інше не встановлено рішенням Регулятора. Загальна сума таких коштів, в тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості активів кредитної спілки на момент залучення таких коштів;

10) надавати кредити іншим кредитним спілкам;

11) здійснювати іншу господарську діяльність, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, за винятком діяльності у сфері матеріального виробництва і торгівлі.

6. Кредитна спілка має право надавати фінансові послуги та інші послуги, визначені цієї статтею, лише своїм членам, крім торгівлі валютними цінностями, посередницьких послуг, надання в оренду власного майна або надання в суборенду майна, яке знаходиться у користуванні кредитної спілки, відступлення права вимоги за кредитами та здійснення благодійної діяльності.

7. Послуги членам кредитної спілки, які є керівниками кредитної спілки або працівниками кредитної спілки, надаються на рівних умовах з іншими членами кредитної спілки — фізичними особами з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

8. Для здійснення своєї діяльності кредитна спілка має право:

1) приймати пайові та інші внески від членів кредитної спілки;

2) залучати кошти на умовах, відмінних від умов надання фінансових послуг, від інших юридичних осіб, ніж члени кредитної спілки, відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

3) здійснювати зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних вимог за кредитами, наданими членам кредитної спілки, у разі виникнення простроченої заборгованості за такими кредитами, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін;

4) здійснювати прощення боргу та/або реструктуризацію зобов’язань за кредитами;

5) нараховувати та отримувати проценти за наданими кредитами, а також отримувати плату за надання інших визначених цим Законом послуг;

6) нараховувати та виплачувати проценти на вклади (депозити) членів кредитної спілки;

7) розподіляти прибуток з урахуванням положень цього Закону;

8) отримувати плату за надання своїм членам послуг, дозволених цим Законом.

9. Кредитна спілка використовує отримані нею доходи для фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її статутом, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

10. Кредитна спілка зобов’язана мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законодавством.

Стаття 5. Об’єднання кредитних спілок

Кредитні спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів мають право створювати асоціації, інші об’єднання кредитних спілок з урахуванням вимог, передбачених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

РОЗДІЛ ІІI. СТВОРЕННЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

Стаття 6. Порядок створення кредитної спілки та її державна реєстрація

1. Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів її засновників. Засновниками кредитної спілки можуть бути фізичні особи, які відповідають ознакам членства та не підпадають під обмеження членства, визначені частиною третьою статті 14 цього Закону. Кількість засновників кредитної спілки не може бути меншою, ніж 50 осіб.

2. Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар установчих зборів.

3. До протоколу установчих зборів додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників), який не змінюється протягом строку діяльності кредитної спілки. У списку засновників обов’язково зазначаються прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи, дані її паспорта громадянина України або посвідки на проживання особи, яка мешкає в Україні, або національного паспорту іноземця або документ, що його замінює, або інший документ, що посвідчує особу, місце проживання, а також інші відомості, що підтверджують наявність ознак, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону (у разі створення кредитної спілки не за територіальною ознакою). Дані про особу засвідчуються її власноручним підписом.

4. Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації кредитної спілки, вирішують інші питання, пов’язані із створенням кредитної спілки

5. Засновники кредитної спілки набувають статусу членів кредитної спілки після державної реєстрації кредитної спілки і повної сплати вступного пайового внеску в порядку, встановленому цим Законом та статутом кредитної спілки.

Повноваження засновника кредитної спілки закінчуються після державної реєстрації кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Стаття 7. Найменування кредитної спілки

1. Найменування кредитної спілки складається з організаційно-правової форми, слів «кредитна спілка» та назви кредитної спілки. Назва кредитної спілки має містити її власну назву та відповідати встановленим законом вимогам.

2. Кредитна спілка може мати повне та скорочене найменування державною та іншими мовами.

3. Не дозволяється використовувати для найменування кредитної спілки назву, яка повторює вже існуючу назву іншої кредитної спілки або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює кредитна спілка. Вживання у найменуванні кредитної спілки слів «Україна», «центральна», «національна» та похідних від них забороняється. Кредитна спілка не має права додавати до свого найменування слово «державна».

4. Кредитній спілці забороняється здійснювати діяльність з використанням назви, торговельної марки або інших позначень, які не містять елементів її найменування та/або не дають можливість відрізнити цю кредитну спілку від інших та/або вводять в оману щодо справжньої її діяльності.

5. Словосполучення «кредитна спілка» та похідні від нього дозволяється використовувати у найменуванні лише тим юридичним особам, які створені відповідно до цього Закону. Допускається використання слів «кредитна спілка» у непрямих відмінках у найменуванні юридичних осіб, засновником яких є кредитні спілки та/або об’єднані кредитні спілки.

Стаття 8. Статут кредитної спілки

1. Установчим документом кредитної спілки є статут.

2. Статут кредитної спілки, затверджений установчими зборами кредитної спілки, підписується особою, уповноваженою на це установчими зборами кредитної спілки.

3. Внесення змін до статуту кредитної спілки відбувається шляхом викладення його в новій редакції. Нова редакція статуту підписуються головою наглядової ради кредитної спілки або уповноваженою на це загальними зборами членів кредитної спілки особою, справжність підпису якої засвідчується нотаріально, крім випадків, передбачених законом.

4. У статуті кредитної спілки обов’язково зазначається інформація про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування кредитної спілки (державною, і за наявності — іншими мовами);

2) мету створення, принципи і напрями діяльності кредитної спілки;

3) ознаку (ознаки) членства у кредитній спілці;

4) порядок обрання, призначення та припинення повноважень членів органів управління кредитної спілки;

5) порядок утворення, кількісний склад, повноваження і компетенція органів управління кредитної спілки, порядок прийняття ними рішень, підстави діяльності членів ради кредитної спілки;

6) мінімальну кількість членів кредитної спілки або мінімальну частку загальної кількості членів кредитної спілки, які мають бути представлені на загальних зборах кредитної спілки;

7) умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства в кредитній спілці, в тому числі виключення з членів кредитної спілки;

8) види внесків, які кредитна спілка приймає від своїх членів, порядок визначення їх розмірів і сплати;

9) порядок і строки повернення членам кредитної спілки пайових внесків;

10) порядок утворення та ліквідації відокремлених підрозділів кредитної спілки;

11) права та обов’язки членів кредитної спілки;

12) порядок надання інформації членам кредитної спілки;

13) порядок формування та використання капіталу кредитної спілки;

14) перелік фінансових та інших послуг, що можуть надаватися кредитною спілкою;

15) порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;

16) порядок внесення змін до статуту кредитної спілки;

17) порядок припинення кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв’язку з її припиненням;

18) порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;

19) напрями та порядок розподілу прибутку кредитної спілки;

20) інші положення, обов’язковість наявності яких в статуті кредитної спілки визначена цим Законом.

Інформація, передбачена пунктами 12, 14 і 15 цієї частини, може міститися у внутрішніх документах кредитної спілки з обов’язковим посиланням в статуті на такі внутрішні документи.

Статут кредитної спілки може також містити інші положення, що не суперечать законодавству України.

5. Кредитна спілка має право вести діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого нормативно-правовим актом Регулятора. Положення частин другої — четвертої цієї статті не застосовуються до модельних статутів кредитної спілки.

Регулятор має право затвердити декілька редакцій модельного статуту кредитної спілки, що можуть містити альтернативні положення окремих його структурних частин.

6. Кредитна спілка має право:

1) змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого вона діє, обравши інше альтернативне положення модельного статуту. У разі прийняття загальними зборами рішення про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє кредитна спілка, положення нової редакції модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрації відповідних змін;

2) перейти з діяльності на підставі модельного статуту на діяльність на підставі статуту кредитної спілки.

Стаття 9. Ліцензування діяльності кредитної спілки

1. Кредитна спілка отримує ліцензію шляхом внесення Регулятором відповідного запису до Реєстру.

2. Кредитна спілка зобов’язана звернутися до Регулятора для отримання ліцензії протягом 120 календарних днів з моменту її державної реєстрації як юридичної особи.

3. У ліцензії зазначаються види фінансових послуг, які дозволяється надавати кредитній спілці.

Для надання фінансових послуг з торгівлі валютними цінностями та з переказу коштів в іноземній валюті кредитна спілка має отримати ліцензію Регулятора на здійснення валютних операцій відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

4. Кредитна спілка має право звернутися до Регулятора із заявою про зміну обсягу видів фінансових послуг, які вона має право надавати в межах чинної ліцензії.

Така зміна обсягу видів фінансових послуг, які має право надавати кредитна спілка, не є видачою нової ліцензії або заміною чинної ліцензії.

5. Заявник має право не подавати до Регулятора документи, що раніше подавалися, за умови, що такі документи є дійсними та оформленими згідно з вимогами закону та нормативно-правових актів Регулятора, а інформація, яка в них міститься, є актуальною. Заявник з метою врахування таких документів під час розгляду пакета документів подає до Регулятора клопотання, у якому наводить перелік раніше поданих документів із зазначенням їх назв, дат видачі, органів (осіб), що їх видали, інформацію про те, у складі якого пакета документів документи раніше подавалися до Регулятора, а також запевнення, що ці документи є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

Регулятор має право вимагати від заявника подання документів, які не подані заявником згідно з абзацом першим цієї частини, якщо строк зберігання раніше поданих документів закінчився, документи передані до архівної установи.

Вимоги абзацу першого цієї частини не поширюються на документи, що підтверджують статус особи на певну дату, а також на документи, що мають обмежений строк дії.

6. Кредитна спілка має право звернутись до Регулятора із заявою про зміну типу ліцензії з спрощеної ліцензії на стандартну ліцензію або з стандартної ліцензії на спрощену ліцензію у порядку, встановленому статтею 11 цього Закону.

7. Кредитна спілка зобов’язана провести державну реєстрацію припинення юридичної особи у таких випадках:

1) за результатами розгляду пакету документів, які подаються кредитною спілкою на отримання ліцензії Регулятором було прийнято рішення про:

а) відмову у видачі ліцензії, підстави для якої не були усунені кредитною спілкою протягом шести місяців з дати прийняття такого рішення та не подано новий пакет документів для видачі ліцензії, або якщо такий новий пакет документів було подано протягом зазначеного строку, однак за результатами його розгляду Регулятором повторно було прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії;

б) залишення пакету документів без розгляду та повернення його кредитній спілці і така кредитна спілка не усунула підстави для залишення пакету документів без розгляду і не подала протягом шести місяців з дати такого рішення новий пакет документів для видачі ліцензії;

2) кредитна спілка не звернулася у строк, визначений в частині другій цієї статті, до Регулятора за отриманням ліцензії.

Кредитна спілка зобов’язана провести державну реєстрацію припинення юридичної особи у строк, що не перевищує одного місяці з дати:

1) прийняття Регулятором рішення про повторну відмову у видачі ліцензії;

2) спливу передбачених цією частиною строків на повторне подання пакету документів після прийняття Регулятором рішення про відмову у видачі ліцензії/рішення про залишення пакету документів без розгляду;

3) спливу строку, передбаченого у частині другій цієї статті.

У разі невиконання кредитною спілкою передбачених цією частиною вимог, Регулятор має право звернутися до суду із позовом про припинення державної реєстрації такої юридичної особи.

8. Кредитна спілка не має права передавати ліцензію третім особам. Не вважається передачею ліцензії залучення третіх осіб на умовах аутсорсингу відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

9. Ліцензія видається кредитній спілці на необмежений строк.

Стаття 10. Документи, які подаються для видачі ліцензії

1. Кредитна спілка, яка має намір здійснювати діяльність кредитної спілки відповідно до статті 4 цього Закону (далі – заявник), подає Регулятору відповідно до вимог, в порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовими актами Регулятора, заяву для видачі їй ліцензії та документи, передбачені частиною другою цієї статті.

2. Заявник подає Регулятору разом із заявою про видачу ліцензії такі документи:

1) план діяльності заявника на наступні три роки, складений згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора;

2) засвідчену в установленому порядку копію статуту заявника, або код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, що надає доступ до копії статуту в електронній формі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

3) відомості щодо комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів та послуг) заявника (за наявності);

4) документи, які підтверджують відповідність заявника вимогам, встановленим частиною першою статті 14 цього Закону, за формою, визначеною нормативно-правовими актами Регулятора;

5) відомості та документи, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, щодо:

а) наявності у заявника органів управління та системи внутрішнього контролю відповідно до вимог цього Закону;

б) відповідності кваліфікаційним вимогам керівників заявника, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, а також осіб, які відповідатимуть за здійснення відповідної функції у разі передачі функцій управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнсу), та/або внутрішнього аудиту на аутсорсинг;

в) наявності у заявника обладнання, комп’ютерної техніки, інформаційних (автоматизованих) систем, необхідних для належного забезпечення надання фінансових послуг, приміщень, що відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора, організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання фінансових послуг, а також забезпечення здійснення внутрішнього контролю;

6) документи за формою, встановленою нормативно-правовими актами Регулятора, що містять інформацію про:

а) юридичних осіб, у яких керівники заявника є керівниками;

б) юридичних осіб, у яких керівники заявника володіють істотною участю;

в) пов’язаних осіб заявника;

7) копії внутрішніх положень заявника, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, що регламентують надання фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю, в тому числі управління ризиками та внутрішнього аудиту;

8) документ, що підтверджує внесення заявником плати за розгляд пакету документів для видачі ліцензії, розмір якої встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

У разі звернення заявника із запитом про включення у ліцензію видів фінансових послуг, визначених частиною третьою статті 4 цього Закону, Заявник подає Регулятору інші документи, встановлені законами України та нормативно-правовими актами Регулятора з питань регулювання надання відповідних видів фінансових послуг.

Регулятор має право вимагати, а заявник зобов’язаний надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.

3. Для отримання ліцензії заявник зобов’язаний подати Регулятору одночасно всі документи та інформацію, визначені цим Законом.

4. Заявник на момент звернення за отриманням ліцензії та протягом усього часу провадження діяльності кредитної спілки повинен відповідати вимогам, встановленим Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами Регулятора.

Стаття 11. Порядок розгляду пакета документів та підстави для відмови у видачі ліцензії

1. Регулятор у встановленому ним порядку розглядає пакет документів, поданий заявником, та приймає рішення про видачу ліцензії чи про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня отримання Регулятором заяви про видачу ліцензії та повного пакета документів, визначених статтею 10 цього Закону.

2. Регулятор має право залишити заяву про видачу ліцензії без розгляду та повернути її заявнику протягом 10 робочих днів з дня її отримання, у таких випадках:

1) подано неповний пакет документів;

2) документи оформлено з порушенням вимог, установлених нормативно-правовими актами Регулятора, щодо їх форми, змісту та належного засвідчення уповноваженою особою.

3. Регулятор, у разі залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, надсилає заявнику повідомлення в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») із зазначенням повного та чіткого переліку підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду.

Заявник має право повторно подати Регулятору заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що були підставою для залишення Регулятором заяви про видачу ліцензії без розгляду.

При повторному розгляді документів не допускається залишення без розгляду з причин, раніше не зазначених у повідомленні про залишення пакету документів без розгляду (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попереднього залишення без розгляду та/або наявності в новому пакеті документів підстав для прийняття рішення про залишення без розгляду), за умови, що на момент повторного розгляду інформація, яку містять раніше подані документи, залишається актуальною.

4. Протягом встановленого частиною першою цієї статті строку розгляду заяви про видачу ліцензії та пакету документів, визначених частиною другою статті 10 (далі — пакет документів), але не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення такого строку, Регулятор має право вимагати в письмовій формі, а заявник зобов’язаний подати додаткову інформацію, документи та пояснення, що є необхідними для уточнення/перевірки відомостей, наданих відповідно до вимог статті 10 цього Закону та/або нормативно-правових актів Регулятора та/або вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах у визначений ним строк. Перебіг строку розгляду заяви та доданих до неї документів зупиняється до дати отримання від заявника інформації, документів та пояснень або усунення ним таких порушень, але не більше, ніж на один місяць, та поновлюється після отримання всіх додаткових/виправлених документів, інформації та пояснень згідно з переліком, зазначеним у запиті Регулятора.

З дня отримання Регулятором відповіді на запит та додаткової інформації від заявника та протягом строку, що залишився до закінчення розгляду документів, встановленого частиною першою цієї статті, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення такого строку, Регулятор, у разі необхідності отримання додаткової інформації для обробки та аналізу заяви та доданих до неї документів, може направити заявнику уточнюючий запит щодо отриманої відповіді, визначивши в чіткій та однозначній формі, яку саме уточнюючу інформацію повинен надати заявник. Запит уточнюючої інформації не зупиняє перебігу строку розгляду документів.

У разі неподання заявником додаткової інформації, документів та/або пояснень та/або не усунення недоліків у строк, визначений Регулятором, пакет документів вважається неповним та/або таким, що містить неповну інформацію.

5. Регулятор за результатами розгляду пакета документів по суті, у разі якщо він не був залишений без розгляду, приймає рішення про видачу заявнику ліцензії або про відмову у її видачі.

6. Регулятор протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про видачу заявнику ліцензії:

а) вносить відомості про заявника до Реєстру;

б) повідомляє заявника про прийняте рішення щодо видачі ліцензії шляхом надсилання повідомлення в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»), та надсилає заявнику витяг з Реєстру.

7. Регулятор має право відмовити у видачі ліцензії заявнику у разі, якщо:

1) документи, подані для видачі ліцензії, містять неповну та/або недостовірну інформацію та/або не відповідають вимогам, встановленим законом та нормативно-правовими актами Регулятора. Документи можуть вважатися такими, що містять неповну та/або недостовірну інформацію, виключно за умови, що Регулятор протягом строку розгляду таких документів здійснив заходи, передбачені частиною четвертою цієї статті, спрямовані на отримання додаткової інформації та відповідних уточнень щодо неї;

2) заявник не відповідає умовам провадження діяльності кредитної спілки, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Регулятора, зокрема:

а) хоча б один з керівників заявника, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрішній аудитор не відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим законом та/або нормативно-правовими актами Регулятора;

б) організація системи управління заявника, не відповідає обсягам та складності видів діяльності, які заявник має намір здійснювати згідно із планом діяльності;

в) відсутність у заявника обладнання, комп’ютерної техніки, інформаційних (автоматизованих) систем, необхідних для належного забезпечення надання фінансових послуг, приміщення, що відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора;

г) відсутні організаційна структура та/або спеціалісти, необхідні для забезпечення надання фінансових послуг, а також забезпечення здійснення внутрішнього контролю, в тому числі управління ризиками та внутрішнього аудиту;

ґ)заявник не має політик та/або внутрішніх положень, що регламентують надання фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю, в тому числі управління ризиками та внутрішнього аудиту, або такі документи не відповідають вимогам законодавства України;

3) план діяльності заявника не обґрунтований та/або не реалістичний (зокрема, складений на підставі нереалістичних даних і включає припущення та можливі прогнози, які неможливо підтвердити розрахунками);

4) заявник звернувся із заявою про видачу ліцензії після спливу 120 календарних днів з дати його державної реєстрації як юридичної особи.

8. Регулятор протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії повідомляє заявника про прийняте ним рішення та надсилає заявнику його копію в письмовій формі (у паперовій формі у або у формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Рішення Регулятора про відмову у видачі ліцензії повинно бути обґрунтованим та містити повний та чіткий перелік підстав, що зумовили його прийняття.

9. У разі прийняття Регулятором рішення про відмову у видачі ліцензії, заявник має право подати до Регулятора нову заяву про видачу ліцензії не раніше, ніж через два місяці з дати прийняття Регулятором рішення про відмову у видачі ліцензії та за умови усунення причин, що були підставою для відмови у видачі ліцензії.

10. Регулятор розміщує інформацію про видані ліцензії, а також визначену ним інформацію про кредитні спілки, які отримали ліцензію, на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора.

Стаття 12. Зміна обсягу ліцензії кредитної спілки

1. Кредитна спілка з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, має право звернутись до Регулятора із заявою щодо зміни обсягу своєї ліцензії:

1) включити до ліцензії додаткові види фінансових послуг (розширення обсягу ліцензії);

2) виключити з ліцензії окремі види фінансових послуг (звуження обсягу ліцензії).

2. Кредитна спілка, яка має намір розширити обсяг ліцензії, подає Регулятору разом із відповідною заявою оновлений план діяльності кредитної спілки з урахуванням нових видів фінансових послуг. Форма заяви та перелік документів, необхідних для прийняття Регулятором рішення про розширення обсягу ліцензії визначаються законами з питань регулювання надання окремих видів фінансових послуг та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами Регулятора.

3. Кредитна спілка, яка звертається за звуженням обсягу ліцензії, подає Регулятору відповідну заяву та документи, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, необхідні для встановлення обсягу та порядку виконання зобов’язань кредитною спілкою за укладеними договорами щодо виду фінансових послуг, які кредитна спілка має намір виключити з ліцензії.

Кредитна спілка не може звертатись з клопотанням щодо виключення з ліцензії всіх фінансових послуг, окрім як у порядку добровільного виходу з ринку відповідно до вимог цього Закону.

4. Регулятор приймає рішення про розширення або звуження обсягу ліцензії або про відмову у такому розширенні або звуженні ліцензії у строк, що не перевищує 30 днів з дня подання кредитною спілкою відповідної заяви та повного пакету документів у визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

5. Регулятор вносить до Реєстру запис про розширення або звуження обсягу ліцензії протягом трьох робочих днів з дати прийняття ним відповідного рішення.

6. Регулятор відмовляє у розширенні обсягу ліцензії у разі:

1) невідповідності кредитної спілки вимогам щодо надання нового виду фінансових послуг, встановлених законами України та/або нормативно-правовими актами Регулятора, та/або

2) якщо подані кредитною спілкою документи містять неповну та/або недостовірну інформацію та/або не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Регулятора.

7. Регулятор направляє кредитній спілці повідомлення у письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»), про прийняття рішення про розширення/звуження обсягу ліцензії або про відмову у такому розширенні/звуженні обсягу ліцензії протягом трьох робочих днів з дати прийняття ним відповідного рішення.

Рішення Регулятора про відмову у розширенні/звуженні обсягу ліцензії повинно бути обґрунтованим та містити повний та чіткий перелік підстав, що зумовили його прийняття.

8. У разі прийняття Регулятором рішення про відмову у розширенні обсягу ліцензії, кредитна спілка має право подати до Регулятора нову заяву про розширення обсягу ліцензії не раніше, ніж через два місяці з дати прийняття Регулятором рішення про відмову у розширенні обсягу ліцензії та за умови усунення причин, що були підставою для відмови у розширенні обсягу ліцензії.

9. Регулятор має право самостійно виключити окремий вид фінансових послуг з ліцензії кредитної спілки з підстав, передбачених пунктами 4-6, 8-9 частини другої статті 58 цього Закону, за умови, що такі підстави стосуються виключно відповідного виду фінансових послуг.

10. Регулятор в день прийняття рішення про виключення з ліцензії окремого виду фінансових послуг вносить відповідні зміни до Реєстру, та надсилає кредитній спілці копію такого рішення у письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»). У рішенні Регулятора про виключення з ліцензії окремого виду фінансових послуг зазначаються підстави такого виключення.

11. З дати, зазначеної у рішенні Регулятора про виключення з ліцензії окремого виду фінансових послуг, але не раніше дня отримання такого рішення кредитна спілка втрачає право укладати нові договори з надання виключеного виду фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів з надання таких фінансових послуг. Зобов’язання за раніше укладеними договорами про надання фінансової послуги, що була виключена з ліцензії, виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору.

Стаття 13. Відокремлені підрозділи кредитної спілки

1. Кредитна спілка має право створювати відокремлені підрозділи лише:

1) на території адміністративно-територіальної одиниці, визначеної частиною другою статті 133 Конституції України (далі – адміністративно-територіальна одиниця), яка передбачена відповідною територіальною ознакою членства такої кредитної спілки,

2) у населених пунктах, в яких зареєстровані юридичні особи та/або їх відокремлені підрозділи (за наявності), які є спільним місцем роботи членів кредитної спілки, або навчальні заклади та/або їх відокремлені підрозділи (за наявності), які є спільним місцем навчання та/або роботи членів кредитної спілки, об’єднаних відповідною ознакою членства;

3) у населених пунктах, в яких наявні організації професійної спілки, до якої належать члени кредитної спілки, об’єднаних відповідною ознакою членства.

2. Кредитна спілка зобов’язана розкривати інформацію про її відокремлені підрозділи, в тому числі про їх відкриття, зміни у діяльності або місцезнаходженні (розташуванні) чи припинення діяльності, у порядку і обсягах, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.

3. Кредитна спілка зобов’язана забезпечити відповідність діяльності відокремленого підрозділу вимогам законів України та нормативно-правових актів Регулятора.

4. Регулятор має право прийняти рішення про припинення діяльності відокремленого підрозділу, якщо його діяльність не відповідає вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора до приведення його діяльності у відповідність із такими вимогами.

РОЗДІЛ ІV. ЧЛЕНСТВО У КРЕДИТНІЙ СПІЛЦІ

Стаття 14. Членство у кредитній спілці

1. Членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), фізичні особи – підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці, визначеним частиною другою цієї статті.

2. Ознакою членства у кредитній спілці для фізичних осіб та/або фізичних осіб — підприємців є:

1) проживання в одному селі, селищі, місті, районі міста, районі адміністративно-територіальної одиниці або в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, де зареєстровано місцезнаходження кредитної спілки та всіх або декількох суміжних (для кредитних спілок, місцезнаходження яких зареєстровано в місті Київ, суміжними адміністративно-територіальними одиницями визнаються адміністративно-територіальні одиниці, суміжні з Київською областю) з нею адміністративно-територіальних одиниць (територіальна ознака);

2) спільне місце роботи (фізична особа-підприємець, юридична особа (підприємство, установа, організація), що є роботодавцем осіб, які мають намір стати членами кредитної спілки);

3) належність до однієї професійної спілки;

4) належність до однієї релігійної організації, яка здійснює діяльність в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, де зареєстровано місцезнаходження кредитної спілки та всіх або декількох суміжних з нею адміністративно-територіальних одиниць;

5) місце навчання та/або роботи в одному навчальному закладі.

Кредитна спілка може обрати лише одну ознаку членства з перелічених в цій частині, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 56 цього Закону.

3. Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки фізичні особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають судимість за корисливі злочини або злочини у сфері господарської діяльності.

4. Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її зі складу членів кредитної спілки здійснюється в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

5. Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці.

6. Членство у кредитній спілці настає з дня, визначеного статутом кредитної спілки, але не раніше дня повної сплати особою вступного внеску та обов’язкового пайового внеску у порядку, визначеному статутом кредитної спілки.

7. При набутті особою членства в кредитній спілці така особа має бути ознайомлена з інформацією про свої права та обов’язки як члена кредитної спілки, про ризики, які вона несе у разі набуття членства у кредитній спілці, про розміри вступного, обов’язкового пайового та додаткових внесків, про перелік фінансових послуг, що може надавати кредитна спілка, а також з інформацією про ліцензію кредитної спілки. Така інформація має бути надана кредитною спілкою особі безоплатно, у письмовій формі (у паперовій формі або формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»), а її ознайомлення підтверджується власноручним підписанням такою особою відповідного документу.

8. Кредитна спілка відповідно до нормативно-правових актів Регулятора забезпечує ведення за допомогою облікової та реєстраційної системи персоніфікованого обліку членів кредитної спілки – реєстру членів кредитної спілки, який в тому числі має включати інформацію про довіреності, видані її членами, для представлення на загальних зборах членів кредитної спілки (в тому числі довіреності, які вже втратили чинність).

При здійсненні такого обліку для кожного члена кредитної спілки заводиться обліковий запис/картка, якій присвоюється унікальний номер.

9. Члени кредитної спілки не відповідають за зобов’язаннями кредитної спілки і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю кредитної спілки, у межах своїх пайових внесків в порядку, передбаченому цим Законом.

10. Кредитна спілка не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, крім випадків надання їм гарантій.

Стаття 15. Права та обов’язки членів кредитної спілки

1. Члени кредитної спілки мають право:

1) брати участь в управлінні кредитною спілкою, обирати та бути обраними до її органів управління;

2) вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки;

3) користуватися фінансовими та іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту;

4) безкоштовно отримувати інформацію про діяльність кредитної спілки, в тому числі засвідчену копію статуту кредитної спілки, протоколів загальних зборів членів кредитної спілки, рішень ради кредитної спілки, а також іншу інформацію, визначену статутом та внутрішніми документами кредитної спілки, з урахуванням законодавства про захист персональних даних та про забезпечення збереження таємниці фінансової послуги. За надання копій документів кредитна спілка може стягувати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою;

5) одержувати дохід на свій пайовий внесок в порядку, встановленому у статуті кредитної спілки;

6) вийти зі складу членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки;

7) звертатись до кредитної спілки з будь-яких питань діяльності такої кредитної спілки.

2. Члени кредитної спілки можуть мати також інші права, передбачені законом та/або статутом кредитної спілки.

3. Члени кредитної спілки зобов’язані:

1) дотримуватися статуту та інших внутрішніх документів кредитної спілки;

2) виконувати свої зобов’язання перед кредитною спілкою, в тому числі брати участь у формуванні капіталу кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі внески, визначені статтею 33 цього Закону, у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки та/або рішеннями загальних зборів членів кредитної спілки;

3) виконувати рішення загальних зборів членів кредитної спілки;

4) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом про діяльність кредитної спілки.

4. Члени кредитної спілки можуть мати також інші обов’язки, встановлені законом та/або статутом кредитної спілки.

Стаття 16. Припинення членства в кредитній спілці

1. Членство у кредитній спілці припиняється у разі:

1) добровільного виходу за заявою члена кредитної спілки;

2) смерті або оголошення померлим члена кредитної спілки — фізичної особи або припинення члена кредитної спілки — фізичної особи-підприємця. Припинення членства в кредитній спілці фізичної особи-підприємця не має наслідком припинення членства в кредитній спілці самої фізичної особи;

3) наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 14 цього Закону;

4) прийняття радою кредитної спілки або правлінням кредитної спілки (у випадку делегування правлінню таких повноважень радою кредитної спілки) рішення про виключення члена кредитної спілки, якщо такий член кредитної спілки протягом трьох років жодного разу не користувався фінансовими послугами, які надаються кредитною спілкою, не вчиняв фінансові операції, жодного разу не брав участі в роботі органів управління кредитної спілки, не виконував рішення загальних зборів щодо сплати внесків та не має добровільних додаткових пайових внесків у кредитній спілці;

5) припинення кредитної спілки шляхом ліквідації;

6) прийняття рішення загальними зборами членів кредитної спілки про виключення члена кредитної спілки з інших підстав, визначених статутом кредитної спілки та/або цим Законом;

У випадку виключення члена спілки у зв’язку із несплатою обов’язкових додаткових пайових внесків до кредитної спілки, такий член спілки має право поновити своє членство протягом 30 днів з моменту коли він дізнався про таке рішення, шляхом написання заяви про поновлення членства та сплати відповідних додаткових пайових внесків, які ним не були сплачені. В такому разі, членство особи поновлюється після написання заяви про поновлення членства та сплати необхідних додаткових пайових внесків в день здійснення такої сплати.

Рішення про припинення особою членства у кредитній спілці з причин, передбачених пунктами 1-3 цієї частини, приймається радою кредитної спілки або правлінням кредитної спілки в строк не пізніше 10 робочих днів з дати отримання кредитною спілкою відповідних документів.

Членство у кредитній спілці вважається припиненим з дати прийняття відповідного рішення радою кредитної спілки або правлінням кредитної спілки (у випадку делегування правлінню таких повноважень радою кредитної спілки), або загальними зборами членів кредитної спілки або з дня смерті/оголошення померлою фізичної особи — члена кредитної спілки або з дати припинення кредитної спілки як юридичної особи.

2. У разі припинення членства особи у кредитній спілці, вступний внесок та інші внески до резервного капіталу такій особі не повертаються.

Інші внески підлягають поверненню в порядку та строки, передбачені законодавством та статутом кредитної спілки.

За письмовою заявою особи, при припиненні нею членства у кредитній спілці, її пайові внески можуть бути зараховані на поповнення резервного капіталу кредитної спілки.

Зобов’язання члена кредитної спілки, членство якого припиняється, та зобов’язання кредитної спілки перед таким членом, які виникли за договорами надання фінансових послуг, повинні бути виконані у повному обсязі відповідно до умов укладеного договору незалежно від факту припинення членства, якщо інше не передбачено таким договором.

3. У разі смерті члена кредитної спілки або оголошення його померлим, належні йому кошти підлягають виплаті спадкоємцю такого члена кредитної спілки.

4. Член кредитної спілки, виключений на підставі рішення загальних зборів членів кредитної спілки, має право оскаржити відповідне рішення у разі незгоди з ним в судовому порядку.

РОЗДІЛ V. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ СПІЛКОЮ

Стаття 17. Загальні вимоги до системи управління кредитною спілкою

1. Кредитна спілка повинна мати ефективну систему управління, організовану з урахуванням розміру, особливостей діяльності кредитної спілки, її плану діяльності, характеру й обсягів послуг, що нею надаються, профілю ризику, значимості кредитної спілки.

2. Система управління кредитної спілки повинна відповідати вимогам щодо:

1) прозорої організаційної структури, яка передбачає чіткий розподіл повноважень органів управління та контролю, містить письмовий опис основних функцій кредитної спілки, є прозорою для усіх зацікавлених осіб, працівників, членів кредитної спілки та не містить надмірної складності та дублювання функцій;

2) ефективної системи внутрішнього контролю;

3) належного рівня системи стримування та противаг, яка забезпечує взаємну підконтрольність між радою та правлінням, посадовими особами та підрозділами кредитної спілки, а також унеможливлює (попереджає) прийняття зазначеними органами/особами/підрозділами рішень, що можуть призвести до негативних наслідків у діяльності кредитної спілки;

4) відповідності керівників кредитної спілки та інших осіб, визначених цим Законом, кваліфікаційним вимогам, та дотримання усіма працівниками кредитної спілки високих професійних і етичних стандартів під час виконання функціональних обов’язків;

5) високого рівня культури управління кредитної спілкою.

3. Кредитна спілка зобов’язана на постійній основі забезпечувати ефективність своєї системи управління з урахуванням встановлених Регулятором вимог.

4. Регулятор у порядку, визначеному його нормативно-правовим актом, визначає вимоги до системи управління кредитних спілок та здійснює контроль за їх дотриманням.

Стаття 18. Органи управління кредитної спілки

1. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, наглядова рада та правління кредитної спілки.

2. Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки.

3. Кредитна спілка зобов’язана створити наглядову раду (далі – рада кредитної спілки), що представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами та визначає стратегію розвитку кредитної спілки, здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав та інтересів кредитної спілки, її членів із врахуванням інтересів інших кредиторів. Рада кредитної спілки не бере участі в поточному управлінні кредитною спілкою.

4. Виконавчим органом кредитної спілки, що здійснює поточне управління, є правління кредитної спілки або одноосібний виконавчий орган.

5. Органи управління кредитної спілки створюються і діють у порядку, визначеному цим Законом та статутом кредитної спілки.

6. Якщо кредитною спілкою було порушено вимоги цього Закону до системи управління, кредитна спілка зобов’язана привести свою діяльність у відповідність із такими вимогами протягом шести місяців з моменту виникнення відповідного порушення.

7. Члени ради кредитної спілки та члени правління кредитної спілки несуть відповідальність за діяльність кредитної спілки у межах своїх повноважень.

Стаття 19. Загальні збори членів кредитної спілки

1. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.

До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить прийняття рішень про:

1) затвердження статуту кредитної спілки та внесення до нього змін;

2) здійснення діяльності кредитною спілкою на підставі модельного статуту або про перехід кредитної спілки на діяльність на підставі власного статуту;

3) встановлення та зміну розміру обов’язкового пайового внеску членів кредитної спілки, строків та порядку їх сплати, а також визначення порядку їх повернення;

4) обов’язкове внесення всіма членами кредитної спілки додаткових пайових внесків в капітал кредитної спілки, а також визначення порядку їх повернення у разі припинення членства у кредитній спілці;

5) затвердження положень про раду кредитної спілки, правління кредитної спілки, положень про інші органи кредитної спілки (у разі необхідності), а також внесення змін до них;

6) затвердження річного звіту про діяльність кредитної спілки;

7) розгляд річного звіту ради кредитної спілки, оцінку її діяльності, прийняття рішення та затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту;

8) розподіл прибутку та покриття збитків кредитної спілки, розподіл нерозподіленого прибутку, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року;

9) порядок проведення загальних зборів членів кредитної спілки;

10) обрання членів ради кредитної спілки, припинення повноважень ради кредитної спілки або окремих її членів, за винятком випадків, встановлених цим Законом;

11) затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами ради кредитної спілки, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами ради кредитної спілки, у разі якщо це передбачено статутом кредитної спілки;

12) виключення члена кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5 та 6 частини першої статті 16 цього Закону;

13) реорганізацію або добровільну ліквідацію кредитної спілки у порядку, визначеному статтями 56 та 57 цього Закону, обрання комісії з реорганізації або ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків реорганізації або ліквідації, затвердження передавального акту або ліквідаційного балансу;

14) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки згідно зі статутом кредитної спілки.

2. До компетенції загальних зборів членів кредитної спілки статутом кредитної спілки можуть бути віднесені також й інші питання, за винятком тих, які цим Законом віднесені до виключної компетенції ради кредитної спілки.

Стаття 20. Порядок скликання та проведення загальних зборів членів кредитної спілки

1. Рада кредитної спілки зобов’язана щороку скликати загальні збори членів кредитної спілки (далі — річні загальні збори). Дата проведення річних загальних зборів визначається радою кредитної спілки, але не пізніше 30 червня наступного за звітним року.

2. Якщо рада кредитної спілки не скликала загальні збори членів кредитної спілки у строки, визначені частиною першою цієї статті, обов’язок щодо їх скликання покладається на правління кредитної спілки.

3. До порядку денного річних загальних зборів обов’язково включаються питання, передбачені пунктами 4, 6–8 частини першої статті 19 цього Закону.

Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки, крім випадків, встановлених цим Законом або нормативно-правовими актами Регулятора, затверджується загальними зборами членів кредитної спілки лише за наявності аудиторського звіту.

4. Не рідше, ніж один раз на п’ять років до порядку денного річних загальних зборів членів кредитної спілки також обов’язково включаються питання, передбачені пунктом 10 частини першої статті 19 цього Закону. Статутом кредитної спілки може бути передбачена інша періодичність розгляду питань, передбачених пунктом 10 частини першої статті 19 цього Закону, але не більше строку, передбаченого першим реченням цієї частини.

5. Усі інші загальні збори членів кредитної спілки, крім річних загальних зборів, вважаються позачерговими.

6. Позачергові загальні збори членів кредитної спілки можуть скликатися радою кредитної спілки з власної ініціативи та/або на вимогу:

1) правління кредитної спілки;

2) щонайменше 20 відсотків членів кредитної спілки;

3) керівника підрозділу внутрішнього аудиту (головного внутрішнього аудитора);

4) Регулятора – у разі застосування відповідного заходу впливу;

Позачергові загальні збори членів кредитної спілки можуть бути також скликані в інших випадках, передбачених статутом кредитної спілки.

7. Член кредитної спілки-фізична особа та фізична особа-підприємець зобов’язані брати участь у загальних зборах членів кредитної спілки особисто або через свого представника.

Представник члена кредитної спілки на загальних зборах членів кредитної спілки може представляти лише одного члена кредитної спілки (крім себе, у разі коли такий представник є членом такої кредитної спілки).

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах членів кредитної спілки має містити завдання щодо голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням щодо голосування. У разі якщо до порядку денного за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки були включені додаткові питання, та довіреність не містить завдання щодо голосування за такими питаннями, представник вирішує питання щодо голосування за такими питаннями на загальних зборах членів кредитної спілки на свій розсуд.

Не можуть бути представниками за довіреністю керівники кредитної спілки, пов’язані з ними особи, а також інші працівники кредитної спілки.

8. Рада кредитної спілки скликає загальні збори членів кредитної спілки шляхом повідомлення про це кожному члену кредитної спілки. Повідомлення про скликання загальних зборів членів кредитної спілки (далі — запрошення) здійснюється не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки, а для позачергових загальних зборів членів кредитної спілки — протягом 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про їх скликання.

Запрошення вручається також членам кредитної спілки, які набули цього статусу менше ніж за 30 календарних днів до проведення загальних зборів членів кредитної спілки, одночасно з прийняттям такої особи в члени кредитної спілки.

Запрошення вручається також членам ради кредитної спілки та правління кредитної спілки, а також керівнику підрозділу внутрішнього аудиту (аудитору).

9. Запрошення здійснюється одним з таких способів:

1) надсилання засобами поштового зв’язку письмового запрошення кожному члену кредитної спілки поштовим відправленням із забезпеченням можливості підтвердження такого надсилання. Надсилання кожному члену кредитної спілки запрошення поштовим відправленням підтверджується реєстром (списком) згрупованих поштових відправлень, засвідченим оператором поштового зв’язку;

2) вручення письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис;

3) надсилання запрошення електронною поштою з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (адреса електронної пошти у такому випадку має бути вказана у вступній анкеті або окремій заяві члена кредитної спілки на отримання інформації таким способом).

10. Днем здійснення запрошення вважається день надсилання запрошення поштою (електронною поштою) або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки або особі, зазначеній у абзаці третьому частини восьмої цієї статті.

Текст запрошення повинен бути опублікований на власному веб-сайті кредитної спілки не пізніше, ніж за 30 календарних днів до скликання загальних зборів членів кредитної спілки, а для позачергових загальних зборів членів кредитної спілки — впродовж 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про їх проведення.

Текст запрошення може бути опублікований також:

1) на веб-сайтах (сторінках) об’єднання кредитних спілок, членом якого є кредитна спілка;

2) у засобах масової інформації (за їх наявності) органів місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці (одиниць), яка (які) відповідає (відповідають) територіальній ознаці членства в кредитній спілці

3) у інших джерелах інформації, передбачених статутом кредитної спілки та/або її внутрішніх документах.

11. Запрошення повинне містити інформацію про:

1) дату, час та місце проведення загальних зборів членів кредитної спілки,

2) час початку і закінчення реєстрації членів кредитної спілки для участі у загальних зборах членів кредитної спілки, перелік документів, що має надати член кредитної спілки (його представник) для його участі у загальних зборах;

3) проект порядку денного зборів членів кредитної спілки;

4) адресу власного веб-сайту кредитної спілки, на якому розміщені матеріали, необхідні для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки, а саме:

а) проект порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки разом з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного;

б) бюлетень, з проектом рішень щодо кожного з питань порядку денного, для заочного голосування;

в) у разі скликання річних загальних зборів — складені річні звіти про діяльність органів управління кредитної спілки та кредитного комітету, а також річний фінансовий звіт кредитної спілки. При цьому, у звітах про діяльність органів управління кредитної спілки зазначається інформація про дотримання пруденційних нормативів, встановлених Регулятором, інформація про застосовані органами державної влади заходи впливу та стан їхнього виконання протягом звітного року;

г) інші матеріали, необхідні для розгляду питань порядку денного.

Матеріали, передбачені пунктом 4 цієї частини, розміщуються на власному веб-сайті кредитної спілки не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки, а для позачергових загальних зборів членів кредитної спілки — протягом 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про їх проведення. Ненадання зазначеної інформації на власному веб-сайті кредитної спілки є порушенням процедури скликання загальних зборів членів кредитної спілки.

Проект рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки, а у разі скликання річних загальних зборів — також складені річні звіти про діяльність органів управління кредитної спілки та кредитного комітету, річний фінансовий звіт кредитної спілки, надаються кредитною спілкою члену кредитної спілки за його зверненням, яке має бути надіслано членом кредитної спілки поштою (електронною поштою) або надано особисто до кредитної спілки не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки, протягом трьох робочих днів з дня отримання такого звернення. Ненадання члену кредитної спілки зазначеної інформації у відповідь на його звернення є порушенням процедури скликання загальних зборів членів кредитної спілки.

12. Статутом кредитної спілки може бути передбачене проведення загальних зборів членів кредитної спілки у таких формах:

1) проведення єдиних загальних зборів членів кредитної спілки у час та у місці, вказаному в повідомленні про проведення загальних зборів. Член кредитної спілки може бути присутнім на таких загальних зборах членів кредитної спілки особисто або брати участь у загальних зборах членів кредитної спілки шляхом фіксації свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Голос учасника загальних зборів членів кредитної спілки зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст наданого ним документа дозволяє визначити його волю щодо безумовного голосування за чи проти відповідного рішення з питання порядку денного. Такий документ долучається до протоколу загальних зборів членів кредитної спілки та зберігається разом із ним;

2) проведення двох або більше регіональних загальних зборів членів кредитної спілки у різний час та у різних місцях з однаковим порядком денним. Регіональні загальні збори членів кредитної спілки разом представляють одні загальні збори членів кредитної спілки, а результати загального голосування на регіональних загальних зборах членів кредитної спілки підраховуються після проведення останніх з таких регіональних загальних зборів членів кредитної спілки;

3) проведення єдиних загальних зборів членів кредитної спілки за участі делегатів, які обираються членами кредитної спілки на двох або більше регіональних загальних зборах членів кредитної спілки, для їх представлення на зборах делегатів. Кількість делегатів для кожного регіону визначається в статуті кредитної спілки, з дотриманням умови мінімальної кількості врахованих голосів, визначених в частині дев’ятнадцятій цієї статті. Загальні збори членів кредитної спілки шляхом участі делегатів, обраних на регіональних загальних зборах членів кредитної спілки, скликаються протягом 10 календарних днів після закриття останніх з регіональних загальних зборів членів кредитної спілки;

4) проведення дистанційних загальних зборів членів кредитної спілки (у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та/або чути всіх учасників загальних зборів одночасно або у інший спосіб, що дозволяє встановити особу члена кредитної спілки та результати його волевиявлення). Голосування на дистанційних загальних зборах членів кредитної спілки може здійснюватися шляхом надсилання учасниками загальних зборів членів кредитної спілки свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі поштою (заочне голосування) та/або з використанням електронних бюлетенів, засвідчених згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та/або за допомогою електронного голосування з використанням засобів віддаленої ідентифікації. Голоси, які зібрані шляхом проведення дистанційних загальних зборів членів кредитної спілки, фіксуються в протоколі (із зазначенням результатів голосування в розрізі кожного члена кредитної спілки), який розміщується на веб-сайті кредитної спілки;

5) шляхом опитування. Кредитна спілка надсилає всім учасникам загальних зборів членів кредитної спілки відповідний запит з проектом рішення із запропонованого питання (питань), у якому зазначаються:

а) адреса, на яку учасники загальних зборів членів кредитної спілки мають надіслати свою відповідь з результатом їх волевиявлення щодо підтримки або не підтримки запропонованого проекту рішення за кожним з питань;

б) строк, протягом якого учасники загальних зборів членів кредитної спілки мають надіслати свою відповідь (визначається за датою реєстрації відправки відповіді), але не раніше ніж за 30 днів до останнього дня прийому відповідей.

Надсилання запитів може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом кредитної спілки. Результати голосування підраховуються наступного дня після завершення прийому відповідей та фіксуються в протоколі загальних зборів членів кредитної спілки (із зазначенням результатів голосування в розрізі кожного члена кредитної спілки), який розміщується на веб-сайті кредитної спілки. Згода керівництва кредитної спілки з прийнятими рішеннями при опитуванні має бути безумовною.

Кредитна спілка визначає спосіб (способи), у які проводяться загальні збори членів кредитної спілки, у статуті кредитної спілки або у положенні про загальні збори членів кредитної спілки.

13. Для внесення змін до проекту порядку денного річних загальних зборів члени кредитної спілки, органи управління кредитної спілки та головний внутрішній аудитор мають право подавати у письмовій формі раді кредитної спілки свої пропозиції для включення до проекту порядку денного річних загальних зборів не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення річних загальних зборів членів кредитної спілки.

Рішення щодо врахування або неврахування пропозицій до проекту порядку денного річних загальних зборів має бути прийняте радою кредитної спілки не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дня проведення річних загальних зборів.

До проекту порядку денного річних загальних зборів членів кредитної спілки обов’язково включаються:

пропозиції, внесені більш як 10 відсотками членів кредитної спілки;

скарги членів кредитної спілки, подані у зв’язку з їх виключенням із числа членів кредитної спілки.

14. Всі пропозиції, які подавались до проекту порядку денного річних загальних зборів, повинні бути доведені до відома загальних зборів членів кредитної спілки перед затвердженням порядку денного загальними зборами членів кредитної спілки і можуть бути включені до порядку денного річних загальних зборів за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки. Положення частин тринадцятої та чотирнадцятої цієї статті не застосовуються у разі проведення загальних зборів членів кредитної спілки шляхом опитування.

15. Вимога про скликання позачергових загальних зборів, які скликаються не з ініціативи ради, подається в письмовій формі раді кредитної спілки за місцезнаходженням кредитної спілки із зазначенням особи, органу, або імен чи найменувань членів кредитної спілки, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для такого скликання та пропонованого проекту порядку денного. Після отримання вимоги від осіб/органів, визначених в частині шостій цієї статті, рада кредитної спілки протягом 10 робочих днів після її отримання оголошує про скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки та скликає їх не пізніше, ніж через 30 календарних днів після такого оголошення, крім випадків скликання позачергових загальних зборів кредитної спілки на вимогу Регулятора. У випадку скликання позачергових загальних зборів кредитної спілки на вимогу Регулятора такі збори мають бути скликані у строк, визначений Регулятором, але не раніше ніж через 10 робочих днів після отримання вимоги Регулятора.

16. Якщо протягом 20 календарних днів з дня отримання письмової вимоги, передбаченої частиною п’ятнадцятою цієї статті, рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не повідомить членів кредитної спілки про скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки, особи, які звернулись із такою вимогою, вправі самостійно оголосити про скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки та скликати їх не пізніше, ніж через 20 календарних днів після такого оголошення.

У випадку, передбаченому у абзаці першому цієї частини, особи, які звернулись з вимогою про скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки, мають право безперешкодного доступу до реєстру членів кредитної спілки. Голова правління кредитної спілки або особа, яка виконує його обов’язки, зобов’язаний надати особам, які звернулись з вимогою про скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки, реєстр членів кредитної спілки протягом одного робочого дня з моменту їх звернення. З моменту підписання акту прийому-передачі реєстру членів кредитної спілки, зазначені особи несуть відповідальність за розголошення персональних даних членів кредитної спілки, що містяться в реєстрі членів кредитної спілки, відповідно до закону.

17. Члени кредитної спілки мають бути повідомлені про позачергові загальні збори членів кредитної спілки у строки та в порядку, встановленому частиною восьмою та дев’ятою цієї статті.

18. Рішення з питань, не включених до проекту порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки (крім питань, передбачених абзацом третім частини тринадцятої цієї статті), приймається рішенням загальних зборів членів кредитної спілки лише за умови, що згоду на розгляд таких питань надали всі члени кредитної спілки, що беруть участь у загальних зборах членів кредитної спілки.

Рада кредитної спілки або інші особи, у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою цієї статті, не мають права вносити зміни до проекту порядку денного позачергових загальних зборів членів кредитної спілки, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки.

19. Загальні збори членів кредитної спілки вважаються правомочними за виконання всіх таких умов:

1) якщо кредитна спілка має підтвердження про надсилання всім членам кредитної спілки запрошення до участі у загальних зборах членів кредитної спілки, що підтверджується реєстром (списком) згрупованих поштових відправлень, засвідченим оператором поштового зв’язку, підтвердженням про направлення електронного повідомлення відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» або особистим підписом члена кредитної спілки про вручення йому запрошення;

2) представлення особисто або за довіреністю мінімальної кількісті членів або питомої ваги членства, яку визначено в статуті кредитної спілки для встановлення правомочності загальних зборів членів кредитної спілки, але не менше ніж 50 членів кредитної спілки, а для об’єднаної кредитної спілки — не менше ніж 10 членів такої об’єднаної кредитної спілки.

Правомочність загальних зборів підтверджується відповідним висновком служби внутрішнього аудиту (контролю).

Такий висновок служби внутрішнього аудиту (контролю) оголошується на загальних зборах членів кредитної спілки перед затвердженням порядку денного таких зборів.

20. Якщо загальні збори не є правомочними у зв’язку із недотриманням вимог, визначених частиною дев’ятнадцятою цієї статті, та при цьому було дотримано процедуру їх скликання, рада кредитної спілки або інші особи, у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою цієї статті, можуть прийняти рішення про перенесення дати проведення загальних зборів членів кредитної спілки, але не більше ніж на 20 календарних днів з дня, коли такі загальні збори членів кредитної спілки не відбулися. Члени кредитної спілки, не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованої дати проведення повторних загальних зборів членів кредитної спілки, повідомляються у порядку, визначеному частиною дев’ятою цієї статті, про прийняте радою кредитної спілки або іншими особами, у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою цієї статті, рішення, а також про місце і час проведення повторних загальних зборів членів кредитної спілки.

Загальні збори членів кредитної спілки, дата яких була перенесена з дотриманням вимог абзацу першого цієї частини, вважаються правомочними за дотримання всіх умов, передбачених частиною дев’ятнадцятою цієї статті.

21. Рада кредитної спілки або інші особи, у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою цієї статті, мають право прийняти рішення про перенесення дати проведення загальних зборів відповідно до частини двадцятої цієї статті та повідомляють про це Регулятора у визначеному його нормативно-правовими актами порядку.

22. Не проведення річних загальних зборів у термін, передбачений частиною першою цієї статті, вважається порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів членів кредитної спілки.

23. Загальні збори членів кредитної спілки, у тому числі позачергові загальні збори членів кредитної спілки, проводяться за рахунок коштів кредитної спілки.

Стаття 21. Прийняття рішень загальними зборами членів кредитної спілки

1. Голосування на загальних зборах членів кредитної спілки відбувається за принципом – один член кредитної спілки (його представник), який має право голосу з урахуванням положень абзацу другого цієї частини, має один голос незалежно від розміру його пайового та інших внесків.

У разі розгляду питання, в результаті прийняття рішення щодо якого може виникнути конфлікт інтересів члена кредитної спілки та/або його пов’язаної особи, такий член кредитної спілки не може брати участь у голосуванні щодо прийняття рішення з цього питання.

2. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, які беруть участь у загальних зборах членів кредитної спілки та мають право голосу з відповідних питань, крім випадків, визначених цією частиною.

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки передбачені пунктами 11 та 12 частини першої статті 19 цього Закону вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, які беруть участь у загальних зборах членів кредитної спілки та які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про встановлення додаткових умов, які обмежують повернення пайових внесків особам, що вийшли або були виключені зі складу членів кредитної спілки, у відповідності до положень частини восьмої статті 35 цього Закону (в тому числі затвердження змін до статуту кредитної спілки, які передбачають встановлення таких умов), вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, які беруть участь у загальних зборах членів кредитної спілки та які мають право голосу з відповідних питань.

3. Порядок голосування на загальних зборах членів кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки відповідно до вимог законодавства України.

4. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем загальних зборів членів кредитної спілки. Протокол загальних зборів кредитної спілки повинен супроводжуватися протоколом про підсумки голосування, підписаним керівником підрозділу внутрішнього аудиту (аудитором), якщо голосування здійснювалося з використанням бюлетенів.

5. Рішення загальних зборів про встановлення обов’язковості внесення всіма членами кредитної спілки додаткових пайових внесків в капітал кредитної спілки доводяться до відома членів кредитної спілки протягом 10 робочих днів після дня проведення загальних зборів членів кредитної спілки, на яких було прийнято відповідне рішення, у спосіб, передбачений частиною дев’ятою статті 20 цього Закону.

6. Членам кредитної спілки на їх вимогу для ознайомлення надаються копії протоколів загальних зборів членів кредитної спілки, засвідчені головою правління кредитної спілки, та витяги з таких протоколів.

7. На запит члена кредитна спілка зобов’язана надати підтвердження щодо коректності врахування голосу члена кредитної спілки при визначенні результатів голосування з питань порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки.

У разі, якщо за результатами перевірки коректності врахування голосу члена кредитної спілки буде виявлено, що голос члена кредитної спілки при визначенні результатів голосування з питання порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки враховано некоректно, кредитна спілка зобов’язана здійснити перерахунок голосів з відповідного питання порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки з метою коректного врахування голосів всіх членів кредитної спілки.

У разі, якщо за результатами перевірки коректності врахування голосів членів кредитної спілки буде виявлено некоректність врахування голосів такої кількості членів кредитної спілки, що впливає на результати прийняття рішення з відповідного питання порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки, рішення з відповідного питання порядку денного вважається таким, що не прийнято.

Стаття 22. Рада кредитної спілки

1. Членами ради кредитної спілки можуть бути члени кредитної спілки. Кількісний склад ради кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки, але не може становити менше трьох осіб, а для об’єднаної кредитної спілки – не менше п’яти осіб.

2. Члени ради кредитної спілки не можуть входити до складу правління кредитної спілки, а також обіймати інші посади в цій кредитній спілці на умовах трудового договору (контракту).

Члени ради кредитної спілки виконують свої повноваження члена ради на громадських засадах або на підставі договорів, що укладаються з членами ради згідно з пунктом 11 частини першої статті 19 цього Закону.

Головою ради кредитної спілки не може бути обрано особу, яка протягом попереднього року очолювала правління кредитної спілки.

3. Строк повноважень члена ради кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки і не може становити більше, ніж п’ять років. Особи, обрані членами ради кредитної спілки, можуть переобиратися на посаду члена ради кредитної спілки необмежену кількість разів.

4. Раду кредитної спілки очолює голова, який обирається з членів ради кредитної спілки в порядку, визначеному статутом кредитної спілки. Голова ради кредитної спілки має заступника, який обирається із членів ради кредитної спілки в порядку, визначеному статутом кредитної спілки і виконує повноваження голови ради кредитної спілки у разі його відсутності.

5. Голова ради кредитної спілки організовує роботу ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу ради кредитної спілки на загальних зборах членів кредитної спілки.

6. Організаційною формою роботи ради кредитної спілки є засідання, що скликаються з періодичністю, встановленою статутом кредитної спілки, але не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання ради кредитної спілки можуть скликатися за вимогою половини складу членів ради кредитної спілки, а також за зверненням правління кредитної спілки.

7. Рада кредитної спілки правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше, ніж половина її членів.

8. Рішення ради кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів ради кредитної спілки, які беруть участь у її засіданні.

9. Рішення ради кредитної спілки оформлюється протоколом, який підписується головуючим на засіданні ради кредитної спілки та секретарем засідання. Протоколи є обов’язковими для зберігання відповідно до законодавства України.

Членам кредитної спілки на їх вимогу для ознайомлення надаються копії протоколів засідань ради кредитної спілки, засвідчені головою правління кредитної спілки, та витяги з таких протоколів.

10. До виключної компетенції ради кредитної спілки належить:

1) затвердження плану діяльності кредитної спілки та контроль за його реалізацією;

2) скликання загальних зборів членів кредитної спілки, з урахуванням положень цього Закону;

3) затвердження положень кредитної спілки, зокрема, що регламентують надання членам кредитної спілки фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки;

4) прийняття рішення про припинення членства у кредитній спілці, крім випадків, передбачених пунктами 5 та 6 частини першої статті 16 цього Закону;

5) забезпечення організації ефективної системи управління відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

6) затвердження бюджету кредитної спілки та контроль за його виконанням;

7) забезпечення функціонування комплексної та адекватної системи внутрішнього контролю кредитної спілки, у тому числі системи управління ризиками, внутрішнього аудиту та контроль за її ефективністю;

8) затвердження стратегій та політик управління ризиками, у тому числі затвердження порядку здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами та контроль за їх дотриманням;

9) затвердження плану відновлення діяльності кредитної спілки (далі — план відновлення) та контроль за його реалізацією;

10) визначення кредитної та депозитної політики кредитної спілки;

11) прийняття рішень про надання згоди на вчинення значного правочину;

12) затвердження внутрішніх положень, що регламентують діяльність правління кредитної спілки, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, у тому числі порядок їх звітування раді кредитної спілки;

13) визначення відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора та статутом кредитної спілки, кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів;

14) призначення та припинення повноважень голови, його заступників та членів правління кредитної спілки, призначення та припинення повноважень головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора;

15) здійснення контролю за діяльністю, а також щорічної оцінки ефективності та відповідності встановленим вимогам правління кредитної спілки, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора та внесення пропозицій щодо вдосконалення такої діяльності;

16) визначення порядку роботи та планів роботи підрозділу внутрішнього аудиту (аудитора) і контроль за його діяльністю;

17) призначення суб’єкта аудиторської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», для проведення зовнішнього аудиту, у тому числі для проведення щорічної аудиторської перевірки фінансової звітності;

18) затвердження умов договору з суб’єктом аудиторської діяльності та змін до нього, встановлення розміру оплати послуг такого суб’єкта аудиторської діяльності;

19) контроль за усуненням недоліків, виявлених Регулятором та іншими органами державної влади, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю кредитної спілки, підрозділом внутрішнього аудиту (аудитором) та суб’єктом аудиторської діяльності, за результатами проведення зовнішнього аудиту;

20) визначення порядку прийняття рішень про придбання та відчуження майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів кредитної спілки;

21) прийняття рішення про створення та ліквідацію відокремлених підрозділів кредитної спілки;

22) прийняття рішення про вступ кредитної спілки до об’єднання кредитних спілок, включаючи об’єднання кредитних спілок, яке набуло статусу саморегулюючої організації, об’єднаної кредитної спілки, інших об’єднань юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій та вихід з них;

23) затвердження умов трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами правління кредитної спілки, керівником підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнім аудитором), головним ризик – менеджером, головним комплаєнс-менеджером, а також встановлення розміру їхньої винагороди;

24) контроль за своєчасністю надання та/або опублікування кредитною спілкою достовірної інформації щодо її діяльності відповідно до законодавства України;

25) визначення політики винагороди в кредитній спілці та забезпечення її перегляду щороку, а також здійснення контролю за її реалізацією, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

26) здійснення інших повноважень, віднесених до компетенції ради кредитної спілки цим Законом або статутом кредитної спілки.

11. Рада кредитної спілки має право вирішувати також інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.

12. Рада кредитної спілки складає річний звіт про результати своєї діяльності та подає його річним загальним зборам членів кредитної спілки у визначеному статутом кредитної спілки порядку.

13. Голова та члени ради кредитної спілки для належного виконання ними своїх обов’язків мають право на ознайомлення з документами та інформацією з питань діяльності кредитної спілки, від усіх підрозділів кредитної спілки, незалежно від їх місцезнаходження, право на доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем кредитної спілки та на отримання від працівників кредитної спілки пояснень з питань, пов’язаних з виконанням ними своїх функціональних обов’язків.

14. Рада кредитної спілки має право утворювати з числа своїх членів постійно діючі або тимчасові комітети для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції ради кредитної спілки.

Рада об’єднаної кредитної спілки виключно з числа своїх членів зобов’язана створити постійно діючі комітети (кожен у складі не менше трьох членів ради кредитної спілки):

1) комітет з питань аудиту (аудиторський комітет);

2) комітет з управління ризиками;

3) комітет з винагород.

Голова ради кредитної спілки не може бути головою комітету з питань аудиту або комітету з управління ризиками.

Одна й та сама особа не може бути одночасно головою комітету з питань аудиту та комітету з управління ризиками.

Порядок утворення та діяльності комітетів ради кредитної спілки встановлюється статутом кредитної спілки та/або положенням про раду кредитної спілки, а також положеннями про комітети ради кредитної спілки (за їх наявності), що затверджуються радою кредитної спілки.

15. Рада кредитної спілки зобов’язана у визначеному нею порядку вживати заходів щодо запобігання виникненню конфліктів інтересів у кредитній спілці та сприяти їх врегулюванню.

16. Рада кредитної спілки зобов’язана забезпечувати підтримання взаємодії кредитної спілки з Регулятором.

17. Загальні збори членів кредитної спілки можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів ради кредитної спілки з підстав передбачених статутом кредитної спілки та положенням про раду кредитної спілки та одночасне обрання нових членів до складу ради кредитної спілки.

Повноваження члена ради кредитної спілки припиняються без прийняття відповідного рішення загальними зборами членів кредитної спілки, у таких випадках:

1) за його бажанням, за умови письмового повідомлення про це ради кредитної спілки не пізніше, ніж за два тижні до дати припинення повноважень;

2) у разі неможливості виконання своїх обов’язків члена ради кредитної спілки за станом здоров’я;

3) у разі набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов’язків члена ради кредитної спілки;

4) у разі смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, оголошення померлим;

5) за результатом виконання вимоги Регулятора про припинення повноважень члена ради кредитної спілки.

Наявність підстав для припинення повноважень члена ради кредитної спілки (крім голови ради кредитної спілки), встановлених цією частиною, підтверджується головою ради кредитної спілки, а наявність підстав для припинення повноважень голови ради кредитної спілки — особою, визначеною статутом кредитної спілки.

Стаття 23. Виконавчий орган кредитної спілки

1. Правління кредитної спілки є постійно діючим колегіальним виконавчим органом управління кредитної спілки, який організовує та здійснює керівництво її поточною діяльністю, відповідає за ефективність роботи кредитної спілки.

Кредитна спілка, що діє на підставі спрощеної ліцензії, може мати одноосібний виконавчий орган, якщо це передбачено статутом кредитної спілки, який називається «директор», якщо статутом кредитної спілки не передбачено іншу назву.

Положення цього Закону, які стосуються правління кредитної спілки та/або голови правління кредитної спілки, розповсюджуються на одноосібний виконавчий орган, у разі його створення.

2. Правління кредитної спілки діє від імені кредитної спілки, є підзвітним загальним зборам членів кредитної спілки та раді кредитної спілки та організовує виконання їх рішень.

3. Правління кредитної спілки очолює голова правління, який керує роботою правління кредитної спілки. Голова правління представляє кредитну спілку без довіреності, укладає договори та вчиняє інші правочини від імені кредитної спілки, підписує довіреності на провадження дій та вчинення правочинів від імені кредитної спілки, видає накази та дає розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками кредитної спілки.

4. Кількісний склад правління кредитної спілки визначається статутом кредитної спілки, але не може бути меншим, ніж три особи. Порядок скликання та проведення засідань правління кредитної спілки встановлюється статутом та/або положенням про правління кредитної спілки.

5. Заступники голови правління кредитної спілки (за наявності) входять до складу правління кредитної спілки за посадою.

6. Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за діяльність кредитної спілки.

Голова та члени правління кредитної спілки не можуть входити до складу ради цієї кредитної спілки.

Голова правління кредитної спілки має право брати участь у засіданнях ради кредитної спілки з правом дорадчого голосу.

7. Голова правління кредитної спілки не може очолювати структурні підрозділи кредитної спілки та виконувати обов`язки головного бухгалтера кредитної спілки.

8. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер можуть бути членами правління кредитної спілки (крім об’єднаної кредитної спілки).

9. До компетенції правління кредитної спілки належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю кредитної спілки, за винятком питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки, ради кредитної спілки та кредитного комітету.

10. Правління кредитної спілки з метою управління ризиками та організації кредитної діяльності кредитної спілки зобов’язане утворити постійно діючий кредитний комітет. Правління кредитної спілки має право утворити й інші комітети.

11. Правління кредитної спілки зобов’язане інформувати раду кредитної спілки про виявлені у діяльності кредитної спілки порушення законодавства України, внутрішніх положень кредитної спілки та про рівень ризиків, що виникають у ході діяльності кредитної спілки, несвоєчасне або неналежне виконання зобов’язань перед кредитною спілкою пов’язаними з кредитною спілкою особами.

Стаття 24. Керівники кредитної спілки

1. Керівниками кредитної спілки є голова, його заступники та члени правління кредитної спілки (або одноосібний виконавчий орган), голова, його заступники та члени ради кредитної спілки, головний бухгалтер кредитної спілки.

2. Керівники кредитної спілки протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора. Кваліфікаційними вимогами є вимоги щодо бездоганної ділової репутації та професійної придатності.

Професійна придатність керівника кредитної спілки визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків керівника кредитної спілки з урахуванням плану діяльності кредитної спілки, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника кредитної спілки.

3. Керівники кредитної спілки вступають на посаду з моменту їх призначення (обрання), крім випадків, встановлених частиною шостою цієї статті.

4. Кредитна спілка зобов’язана повідомляти Регулятора про зміну своїх керівників протягом п’яти робочих днів з дня такої зміни, в тому числі про їх звільнення або призначення (обрання, набуття повноважень або припинення повноважень) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

5. Перед призначенням особи на посаду керівника кредитна спілка зобов’язана, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, перевірити відповідність такої особи кваліфікаційним вимогам. Разом з повідомленням про призначення особи на посаду керівника кредитна спілка, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, подає Регулятору документи, що підтверджують проведену перевірку відповідності такої особи кваліфікаційним вимогам.

Кредитна спілка несе відповідальність за недотримання встановленого нормативно-правовими актами Регулятора порядку перевірки керівника кредитної спілки на відповідність кваліфікаційним вимогам, а також за невідповідність керівника кредитної спілки встановленим кваліфікаційним вимогам.

6. Регулятор у встановленому ним порядку погоджує на посади керівників об’єднаної кредитної спілки (кандидатів на посади керівників об’єднаної кредитної спілки). Регулятор відмовляє у погодженні керівника об’єднаної кредитної спілки (кандидата на посаду керівника об’єднаної кредитної спілки), якщо він не відповідає кваліфікаційним вимогам.

Голова правління об’єднаної кредитної спілки, голова і члени ради об’єднаної кредитної спілки та головний бухгалтер об’єднаної кредитної спілки вступають на посаду після їх погодження Регулятором.

Об’єднана кредитна спілка зобов’язана подати Регулятору документи для погодження інших керівників об’єднаної кредитної спілки не пізніше одного місяця з дня їх призначення (обрання) на посади. Об’єднана кредитна спілка має право звернутися до Регулятора для попереднього погодження кандидатів на посади таких керівників об’єднаної кредитної спілки до їх призначення (обрання) на посади.

7. Регулятор має право вимагати припинення повноважень будь-кого з керівників кредитної спілки, якщо за результатами здійснення нагляду виявлено, що він не відповідає кваліфікаційним вимогам та/або якщо керівник кредитної спілки не забезпечує належного виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до порушення кредитною спілкою вимог законодавства України. Кредитна спілка зобов’язана на вимогу Регулятора вжити заходів щодо припинення повноважень такого керівника, а також обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду, якщо це вимагається цим Законом.

8. Керівник  кредитної спілки, щодо якого Регулятор висунув вимогу про припинення повноважень, зобов’язаний утриматися від вчинення дій, прийняття рішень та припинити виконання покладених на нього посадових обов’язків з моменту отримання  кредитною спілкою такої вимоги Регулятора.

9. Голові та членам правління кредитної спілки забороняється займати посади в інших кредитних спілках, крім об’єднаної кредитної спілки.

10. Головному бухгалтеру кредитної спілки забороняється очолювати правління кредитної спілки або виконувати обов`язки голови правління кредитної спілки.

11. Регулятор має право безоплатно одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших осіб інформацію, необхідну для визначення відповідності керівників кредитної спілки кваліфікаційним вимогам. Органи та особи, які отримали такий запит Регулятора, зобов’язані надати відповідну інформацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

12. При виконанні своїх обов’язків керівники кредитної спілки зобов’язані діяти в інтересах кредитної спілки, дотримуватися вимог законодавства України, статуту кредитної спілки та інших документів кредитної спілки.

Керівники кредитної спілки зобов’язані, зокрема:

1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов’язків;

2) приймати рішення в межах своїх повноважень;

3) не використовувати службове становище у власних інтересах;

4) вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

5) забезпечити збереження та передачу майна та документів кредитної спілки при звільненні з посади;

6) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їм відома під час виконання своїх обов’язків.

13. Керівники кредитної спілки несуть відповідальність перед кредитною спілкою за збитки, завдані кредитній спілці їхніми діями (бездіяльністю) відповідно до закону.

14. Керівники кредитної спілки зобов’язані утримуватися від вчинення діянь (прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності), якщо такі діяння можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов’язків в інтересах кредитної спілки.

Стаття 25. Система внутрішнього контролю кредитної спілки

1. Система внутрішнього контролю кредитної спілки спрямована на:

1) досягнення кредитною спілкою довгострокових цілей її діяльності;

2) відповідність діяльності кредитної спілки законодавству України та внутрішнім документам кредитної спілки;

3) забезпечення здійснення безперервної діяльності кредитної спілки;

4) дотримання вимог щодо платоспроможності з урахуванням усіх ризиків притаманних діяльності кредитної спілки;

5) вчасне виконання кредитною спілкою своїх зобов’язань;

6) належне функціонування системи управління та чіткий розподіл обов’язків, функцій та повноважень між органами управління та підрозділами кредитної спілки.

2. Кредитна спілка зобов’язана створити комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю з урахуванням складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, розміру, організаційної структури та профілю ризику кредитної спілки, особливостей діяльності кредитної спілки як значимої (за наявності такого статусу).

3. Вимоги до системи внутрішнього контролю кредитної спілки, включаючи систему управління ризиками, контроль за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішній аудит встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

4. Система внутрішнього контролю кредитної спілки забезпечується на рівні:

1) ради кредитної спілки та її комітетів (за наявності);

2) правління кредитної спілки та його комітетів (за наявності);

3) підрозділів та/або працівників, безпосередньо залучених у процес надання фінансових послуг (бізнес-підрозділів) та підрозділів та/або працівників підтримки діяльності кредитної спілки;

4) головного ризик-менеджера (підрозділу з управління ризиками) та головного комплаєнс-менеджера (підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

5) головного внутрішнього аудитора (підрозділу внутрішнього аудиту).

5. Кредитна спілка покладає виконання функцій з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрішнього аудиту на головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора відповідно.

Регулятор своїми нормативно-правовими актами може визначати умови, за яких значима кредитна спілка та/або об’єднана кредитна спілка мають створити окремі підрозділи з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрішнього аудиту, а також порядок створення таких підрозділів.

Кредитна спілка, яка не є значимою та здійснює діяльність на підставі спрощеної ліцензії, має право не призначати окремих працівників на посади головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора (поєднувати їх функції) за умови дотримання вимог частин першої та другої цієї статті.

Положення цього Закону, що стосуються підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрішнього аудиту поширюються на головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора відповідно.

6. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрішній аудитор повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим нормативно-правовими актами Регулятора.

7. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрішній аудитор кредитної спілки вступають на посаду з моменту їх призначення (обрання), крім випадків, встановлених частиною десятою цієї статті.

8. Кредитна спілка зобов’язана повідомляти Регулятора про зміну головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора протягом п’яти робочих днів з дня такої зміни, в тому числі про звільнення або призначення (обрання, набуття повноважень або припинення повноважень) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

9. Перед призначенням особи на посаду головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора кредитна спілка зобов’язана, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, перевірити відповідність такої особи кваліфікаційним вимогам. Разом з повідомленням Регулятора про призначення особи на посаду кредитна спілка у порядку, встановленому нормативно-правовими-актами Регулятора, подає Регулятору документи, що підтверджують проведену перевірку відповідності такої особи кваліфікаційним вимогам. Кредитна спілка несе відповідальність за недотримання встановленого нормативно-правовими актами Регулятора порядку перевірки головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора кредитної спілки на відповідність кваліфікаційним вимогам, а також за невідповідність головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора кредитної спілки встановленим кваліфікаційним вимогам.

10. Регулятор погоджує кандидатуру головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора об’єднаної кредитної спілки у визначеному ним порядку. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, головний внутрішній аудитор об’єднаної кредитної спілки вступають на посаду після їх погодження Регулятором.

11. Регулятор має право вимагати заміни головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, якщо така особа не відповідає кваліфікаційним вимогам та/або не забезпечує належного виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до порушення вимог законодавства України. Кредитна спілка зобов’язана на вимогу Регулятора вжити заходів щодо заміни такої особи, а також забезпечити обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду, якщо це вимагається законодавством України.

12. Кредитна спілка зобов’язана погодити з Регулятором рішення про звільнення головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, якщо воно прийняте з інших підстав, ніж власна ініціатива таких осіб.

13. Головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, внутрішній аудитор кредитної спілки не можуть очолювати правління кредитної спілки. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер можуть бути членами правління кредитної спілки (крім об’єднаної кредитної спілки).

Стаття 26. Управління ризиками

1. Кредитна спілка зобов’язана утворити комплексну та адекватну систему управління ризиками, що має враховувати специфіку роботи кредитної спілки та установлені нормативно-правовими актами Регулятора вимоги щодо такої системи, ролі підрозділу з управління ризиками та підходів до управління ризиками.

У випадках, передбачених частиною п’ятою статті 25 цього Закону управління ризиками покладається на окрему особу, відповідальну за її реалізацію – головного ризик-менеджера.

2. Система управління ризиками кредитної спілки має забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків діяльності кредитної спілки з урахуванням складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційної структури та профілю ризику кредитної спілки, особливостей діяльності кредитної спілки як значимої (за наявності такого статусу).

3. Підрозділ з управління ризиками реалізує покладені на нього обов’язки через впровадження внутрішніх положень та процедур управління ризиками відповідно до визначених радою кредитної спілки стратегії та політики управління ризиками.

4. Підрозділ з управління ризиками діє на підставі положення, що затверджується радою кредитної спілки. Головний ризик-менеджер підпорядковується раді кредитної спілки та звітує перед нею.

Стаття 27. Контроль за дотриманням норм (комплаєнс)

1. Кредитна спілка зобов’язана забезпечувати виконання контролю за дотриманням норм (комплаєнс), який передбачає з організацію забезпечення відповідності діяльності кредитної спілки вимогам законодавства України, внутрішнім документам кредитної спілки, стандартам професійних об’єднань, дія яких поширюється на кредитну спілку та виконання інших функцій, визначених Регулятором.

У випадках, передбачених частиною п’ятою статті 25 цього Закону функція за дотриманням норм (комплаєнс) покладається на окрему особу, відповідальну за її реалізацію – головного комплаєнс-менеджера.

2. Кредитна спілка має право визначити головного комплаєнс-менеджера відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу.

3. Діяльність з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) здійснюється на підставі положення, що затверджується радою кредитної спілки. Головний комплаєнс-менеджер підпорядковується раді кредитної спілки та звітує перед нею.

Стаття 28. Внутрішній аудит

1. Кредитна спілка зобов’язана утворити підрозділ внутрішнього аудиту.

У випадках, передбачених частиною п’ятою статті 25 цього Закону функція внутрішнього аудиту покладається на окрему особу, відповідальну за її реалізацію – головного внутрішнього аудитора.

Підрозділ внутрішнього аудиту (головний внутрішній аудитор) кредитної спілки здійснює свою діяльність на підставі міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту, якими є документи (вимоги), прийняті Радою з Міжнародних Стандартів внутрішнього аудиту та схвалені Наглядовою Радою Професійної Практики, та нормативно-правових актів Регулятора.

Підрозділ внутрішнього аудиту підпорядковується раді кредитної спілки та звітує перед нею.

2. Підрозділ внутрішнього аудиту не може виконувати інші функції, ніж функція внутрішнього аудиту, якщо інше не передбачено цим Законом.

3. Організація та порядок роботи підрозділу внутрішнього аудиту, визначаються положенням про підрозділ внутрішнього аудиту, що затверджується радою кредитної спілки.

4. Підрозділ внутрішнього аудиту здійснює такі функції:

1) оцінює ефективність організації управління в кредитній спілці, системи внутрішнього контролю та їх відповідність розміру кредитної спілки, складності, обсягам, видам, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційній структурі та профілю ризику кредитної спілки, з урахуванням особливостей діяльності кредитної спілки як значимої (за наявності такого статусу);

2) перевіряє процеси управління кредитною спілкою, у тому числі щодо оцінки достатності капіталу та ліквідності;

3) перевіряє дотримання керівниками, структурними підрозділами та працівниками кредитної спілки вимог законодавства України і внутрішніх документів кредитної спілки;

4) перевіряє фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;

5) перевіряє відповідність кваліфікаційним вимогам та виконання професійних обов’язків працівниками кредитної спілки;

6) виявляє та перевіряє випадки перевищення повноважень посадовими особами кредитної спілки, а також врегулювання конфлікту інтересів посадових осіб та працівників кредитної спілки;

7) перевіряє достовірність та своєчасність надання інформації органам державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю кредитної спілки;

8) інші функції, визначені нормативно-правовими актами Регулятора.

5. Працівники підрозділу внутрішнього аудиту під час виконання своїх функціональних обов’язків мають право ознайомлюватися з документами, інформацією, письмовими поясненнями з питань діяльності кредитної спілки, включаючи всі підрозділи кредитної спілки, право на доступ до облікової та реєстраційної систем та на отримання письмових пояснень від керівників і працівників кредитної спілки з питань, що виникають під час проведення перевірки та за її результатами.

6. Підрозділ внутрішнього аудиту за результатами проведених перевірок готує та подає раді кредитної спілки звіти і пропозиції щодо усунення виявлених порушень.

7. Підрозділ внутрішнього аудиту проводить оцінку видів діяльності кредитної спілки, виконання яких забезпечується шляхом залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг та/або аутстафинг).

8. Головний внутрішній аудитор має право вимагати позачергового скликання засідання ради кредитної спілки.

9. Кредитна спілка зобов’язана у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора, подавати Регулятору звіт про роботу підрозділу внутрішнього аудиту та інші документи за результатами внутрішнього аудиту.

10. Головному внутрішньому аудитору забороняється займати посади в інших кредитних спілках та/або юридичних особах, які є членами такої кредитної спілки.

Стаття 29. Аутсорсинг

1. Кредитна спілка відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора має право передавати на аутсорсинг свої ключові функції, окремі задачі та процеси в рамках таких функцій виключно об’єднаній кредитній спілці, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 25-28 цього Закону.

При передачі на аутсорсинг функції кредитної спілки до особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу, переходять обов’язки особи, відповідальної за здійснення такої функції у кредитній спілці.

До фізичної особи-підприємця/працівника юридичної особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу, застосовуються вимоги цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора щодо особи, відповідальної за здійснення відповідної функції у кредитній спілці.

2. Кредитна спілка, крім об’єднаної кредитної спілки та якщо вона не є підприємством, що становить суспільний інтерес, може передавати на аутсорсинг функції з внутрішнього аудиту та/або управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та/або ведення бухгалтерського обліку (ключові функції), а також окремі задачі або процеси в рамках таких функцій.

3. Кредитна спілка несе повну відповідальність за виконання вимог цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Регулятора, при передачі на аутсорсинг будь-яких функцій, окремих задач та процесів в рамках таких функцій.

Рішення, дії та бездіяльність особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу можуть призводити до виникнення, зміни та припинення прав та обов’язків кредитної спілки.

4. У випадках, коли кредитна спілка передає на аутсорсинг свої функції (крім аутсорсингу виконання окремих задач та процесів в рамках здійснення функцій), кредитна спілка призначає із числа своїх працівників, в тому числі керівників, особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за аутсорсинг.

Перелік повноважень, вимоги та порядок взаємодії такої особи з Регулятором, встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

Кредитна спілка впродовж 10 робочих днів зобов’язана повідомити Регулятора, в установленому ним порядку, про аутсорсинг своїх функцій (крім аутсорсингу виконання окремих задач та процесів в рамках функцій), призначення особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за аутсорсинг, а також про всі зміни, що відбуваються у процесі такого аутсорсингу.

5. Регулятор має право здійснювати оцінку роботи осіб, які надають послуги на умовах аутсорсингу функції у випадках, визначених частиною другою цієї статті. За наслідками такої оцінки, в тому числі у разі виявлення хоча б однієї з обставин, передбачених частиною третьою статті 16 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Регулятор може вживати таких заходів:

а) вказувати на недоліки щодо здійснення функції, окремих задач та процесів в рамках такої функції та вимагати їх усунення;

б) вимагати дострокового припинення договорів аутсорсингу з особами, які надають послуги на умовах аутсорсингу;

в) вимагати заміни особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за аутсорсинг у кредитній спілці;

Кредитна спілка та особи, які надають послуги на умовах аутсорсингу, зобов’язані виконувати вимоги Регулятора, що були надані відповідно до абзацу першого цієї частини.

6. Регулятор має право встановлювати обмеження та окремі вимоги щодо передання на аутсорсинг функцій, окремих задач та процесів в рамках таких функцій.

Стаття 30. Кредитний комітет кредитної спілки

1. Кредитний комітет призначається правлінням кредитної спілки у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення членів кредитного комітету, в тому числі голови кредитного комітету, строк їх повноважень та порядок діяльності кредитного комітету визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.

2. Членами кредитного комітету можуть бути члени правління та інші особи (в тому числі ті, які не є працівниками кредитної спілки) за умови укладення з ними договорів про нерозголошення інформації, яка стала їм відома під час виконання їхніх обов’язків, та про відповідальність за виконання їхніх обов’язків. Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою.

3. Кредитний комітет очолюється головою кредитного комітету, який призначається з числа членів правління кредитної спілки. Головою кредитного комітету не може бути головний ризик-менеджер.

4. Членам кредитного комітету, які не є членами правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається радою кредитної спілки.

5. Членом кредитного комітету не може бути керівник підрозділу внутрішнього аудиту (головний внутрішній аудитор) кредитної спілки.

6. До компетенції кредитного комітету належать:

1) розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань;

2) здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;

3) вирішення інших питань, пов’язаних з кредитною діяльністю, відповідно до цього Закону, статуту кредитної спілки та положення про кредитний комітет.

7. У разі розгляду кредитним комітетом питання, в результаті прийняття рішення щодо якого може виникнути конфлікт інтересів члена кредитного комітету та/або його пов’язаної особи, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті кредитним комітетом цього рішення.

Стаття 31. Значні правочини

1. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, за даними останньої річної фінансової звітності кредитної спілки перевищує 25 відсотків розміру власного капіталу, приймається радою кредитної спілки.

2. Статутом кредитної спілки можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного.

3. У разі неприйняття радою кредитної спілки рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів членів кредитної спілки.

4. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбачених цим Законом критеріїв визначення значного правочину та порядку прийняття рішень про його вчинення.

5. Значний правочин, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки кредитної спілки лише у разі подальшого схвалення цього правочину кредитною спілкою у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Подальше схвалення правочину кредитною спілкою у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки кредитної спілки з моменту вчинення цього правочину.

Стаття 32. Звітність та обов’язки кредитної спілки щодо інформування Регулятора

1. Кредитна спілка зобов’язана подавати Регулятору:

1) фінансову звітність;

2) статистичні дані та звіти, інші ніж фінансова звітність;

3) іншу інформацію щодо фінансово-господарської діяльності.

2. Нормативно-правовими актами Регулятора встановлюються перелік видів та форм звітності та/або вимоги до форм та розкриття інформації, періодичність та строки подання звітності, а також порядок її подання та оприлюднення кредитною спілкою, крім звітності, визначеної пунктом 1 частини першої цієї статті.

3. Нормативно-правовими актами Регулятора визначається обсяг, порядок та строки надання Регулятору інформації про діяльність кредитної спілки та інших об’єктів нагляду відповідно до цього Закону.

4. Кредитна спілка впродовж 10 робочих днів зобов’язана надавати Регулятору інформацію про:

1) призначення (обрання) та припинення повноважень/звільнення керівників кредитної спілки, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора;

2) зміну місцезнаходження кредитної спілки;

3) відокремлені підрозділи кредитної спілки та зміни у такій інформації;

4) здійснення витрат на суму, що перевищує 15 відсотків власного капіталу кредитної спілки;

5) порушення пруденційних нормативів та буферів капіталу, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

6) виявлення наявності хоча б однієї з підстав для віднесення кредитної спілки до неплатоспроможних або для анулювання ліцензії та ліквідації кредитної спілки;

7) прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію кредитної спілки, обрання комісії з реорганізації або ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків реорганізації або ліквідації, затвердження передавального акту або ліквідаційного балансу;

8) вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення керівникам кредитної спілки;

9) виявлені факти щодо керівників кредитної спілки, головного ризик – менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, які свідчать про їх невідповідність кваліфікаційним вимогам, а також про наявність інформації, яка може свідчити/свідчить про можливий негативний вплив на забезпечення виконання такими особами своїх функцій;

10) конфлікт інтересів у кредитній спілці та заходи, вжиті для його врегулювання.

5. Регулятор має право визначити перелік іншої інформації, що є важливою для цілей нагляду за діяльністю кредитної спілки, а також перевірки кредитної спілки з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, про яку кредитна спілка, її органи управління та контролю, керівники та інші посадові особи зобов’язані інформувати Регулятора.

6. У разі виявлення недостовірної фінансової звітності кредитна спілка самостійно або на вимогу Регулятора протягом місяця з дня виявлення або з дня отримання такої вимоги Регулятора, зобов’язана спростувати опубліковану недостовірну фінансову звітність у такий самий спосіб, у який вона була поширена, а також оприлюднити виправлену фінансову звітність.

7. У разі подання Регулятору та/або оприлюднення недостовірної (неповної) фінансової звітності, а також недотримання порядку спростування такої звітності, голова правління кредитної спілки та головний бухгалтер кредитної спілки несуть відповідальність, установлену законодавством України.

РОЗДІЛ VI. КАПІТАЛ ТА ВНЕСКИ ЧЛЕНІВ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

Стаття 33. Складові капіталу кредитної спілки

1. Кредитна спілка формує пайовий капітал, резервний капітал, інші складові власного та регулятивного капіталу, визначені нормативно-правовими актами Регулятора.

2. Вступні пайові внески та додаткові пайові внески членів кредитної спілки формують пайовий капітал кредитної спілки в порядку, встановленому цим Законом та статутом кредитної спілки.

3. Пайовий капітал кредитної спілки може бути збільшено за рахунок спрямування частини прибутку кредитної спілки на збільшення пайових внесків членів кредитної спілки у порядку, встановленому статутом та рішенням загальних зборів кредитної спілки.

Пайовий капітал кредитної спілки може бути використаний на покриття збитків кредитної спілки. У разі покриття збитків за рахунок пайових внесків членів кредитної спілки, члену кредитної спілки при виході з членів кредитної спілки повертаються пайові внески, зменшені на суму збитків кредитної спілки, покритих за рахунок пайових внесків члена кредитної спілки.

4. Резервний капітал кредитної спілки призначений для покриття можливих збитків кредитної спілки та формується і використовується у порядку, визначеному цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора та статутом кредитної спілки.

5. Кредитна спілка зобов’язана здійснювати розподіл прибутку шляхом спрямування до резервного капіталу не менш як 50 відсотків чистого прибутку кожного звітного періоду, до моменту, коли на кінець звітного періоду співвідношення резервного капіталу до активів кредитної спілки складатиме не менше ніж 15 відсотків, а накопичений фінансовий результат є додатнім.

У випадку, коли на кінець звітного періоду співвідношення резервного капіталу до активів кредитної спілки складатиме не менше ніж 15 відсотків і накопичений фінансовий результат є додатнім, кредитна спілка зобов’язана здійснювати розподіл прибутку шляхом спрямування до резервного капіталу не менше 10 відсотків чистого прибутку кожного звітного періоду.

Положення абзацу другого цієї частини не розповсюджуються на кредитні спілки, які протягом відповідного звітного періоду здійснювали діяльність на підстави спрощеної ліцензії.

6. Статутом кредитної спілки визначається порядок розподілення залишку активів кредитної спілки після виконання всіх зобов’язань перед кредиторами кредитної спілки у разі ліквідації кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління.

Залишок активів може розподілятись одним із таких способів:

1) передачі одній або кільком іншим кредитним спілкам;

2) зарахування до Державного бюджету України;

3) розподілення в іншому порядку, визначеному статутом кредитної спілки або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки (крім припинення кредитної спілки, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій, її активи передаються одній або кільком кредитним спілкам або зараховуються до Державного бюджету України).

Стаття 34. Регулятивний капітал кредитної спілки

1. Для підтримки платоспроможності кредитна спілка зобов’язана мати достатній регулятивний капітал.

2. Регулятивний капітал кредитної спілки складається із капіталу першого рівня та капіталу другого рівня.

Капітал першого рівня складається з обов’язкового пайового капіталу, резервного капіталу, частини додаткового капіталу, сформованого за рахунок благодійних грошових внесків у додатковий капітал, та нерозподіленого прибутку (за наявності) за вирахуванням непокритого збитку (за наявності).

Складові капіталу другого рівня визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.

3. До складу регулятивного капіталу можуть входити елементи власного капіталу, субординований борг, а також інші зобов’язання.

Розмір регулятивного капіталу об’єднаної кредитної спілки коригується на обсяг коштів стабілізаційного фонду відповідно до нормативно-правових актів Регулятора.

4. Вимоги до складових регулятивного капіталу, їх характеристик та показника достатності регулятивного капіталу визначаються нормативно-правовими актами Регулятора із урахуванням зворотності та здатності цих складових поглинати збитки кредитної спілки.

До регулятивного капіталу не включаються будь-які внески членів кредитної спілки, які можуть бути повернуті члену кредитної спілки без припинення членства в кредитній спілці, або кошти третіх осіб, відносно яких у кредитної спілки є зобов’язання щодо їх повернення відповідно до закону або договору.

5. Для включення до складу регулятивного капіталу субординований борг та інші зобов’язання мають відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора. Субординований борг включається до регулятивного капіталу кредитної спілки після отримання на це дозволу Регулятора.

Стаття 35. Внески членів кредитної спілки

1. Члени кредитної спілки здійснюють такі внески:

1) вступні внески, які є обов’язковими і сплата яких є передумовою вступу до кредитної спілки.

2) обов’язкові пайові внески, які є обов’язковими і сплата яких є передумовою вступу до кредитної спілки.

3) додаткові пайові внески, які можуть бути обов’язковими або добровільними.

4) інші внески, передбачені статутом кредитної спілки.

2. Порядок залучення пайових внесків та інших внесків встановлюється цим Законом та статутом кредитної спілки.

Пайові внески здійснюються виключно у грошовій формі.

3. Розмір вступного внеску та обов’язкового пайового внеску встановлюються у порядку, визначеному статутом кредитної спілки, як фіксована сума.

Для об’єднаної кредитної спілки розмір обов’язкового пайового внеску може встановлюватися у відсотках від активів кредитної спілки, яка є її членом.

Порядок залучення, розмір та граничний термін здійснення обов’язкових додаткових пайових внесків встановлюється статутом кредитної спілки та/або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.

Розміри вступного внеску, обов’язкового пайового та обов’язкового додаткового пайового внесків є однаковим для всіх членів кредитної спілки – фізичних осіб.

Порядок залучення та повернення добровільних додаткових пайових внесків встановлюється цим Законом та статутом кредитної спілки.

4. Прийом кредитними спілками пайових внесків здійснюється без укладення договору. Унесення таких внесків підтверджується платіжним документом відповідно до законодавства України.

Договір, укладений кредитною спілкою з її членом або особою, яка має намір стати членом кредитної спілки, з метою залучення пайових внесків є нікчемним.

5. Кредитна спілка веде персоніфікований облік пайових внесків відповідно до нормативно-правових актів Регулятора.

6. Порядок залучення, розмір та граничний термін здійснення обов’язкових додаткових пайових внесків встановлюється статутом кредитної спілки та/або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.

Загальні збори членів кредитної спілки мають право прийняти рішення про виключення члена кредитної спілки зі складу кредитної спілки у разі нездійснення ним обов’язкового додаткового пайового внеску у визначені статутом кредитної спілки або рішенням загальних зборів членів кредитної спілки строки.

7. Обов’язкові пайові та обов’язкові додаткові пайові внески членів кредитної спілки не підлягають поверненню членам кредитної спілки, крім таких випадків:

1) у разі припинення особою членства у кредитній спілці підлягають поверненню її пайові внески у розмірі та порядку, визначених цим Законом та статутом кредитної спілки;

2) у разі припинення кредитної спілки шляхом ліквідації, розподіл майна кредитної спілки між її членами здійснюється відповідно до цього Закону.

Добровільні додаткові пайові внески членів кредитної спілки можуть бути повернені як у разі припинення членства в кредитній спілці або її ліквідації, так і без втрати членства в кредитній спілці в порядку встановленому статутом кредитної спілки.

Пайові внески членів кредитної спілки, які мають прострочені зобов’язання перед кредитною спілкою, не підлягають поверненню до моменту виконання таких прострочених зобов’язань членом кредитної спілки.

8. Кредитна спілка повертає добровільні додаткові пайові внески членам кредитної спілки, обов’язкові пайові та обов’язкові додаткові пайові внески особам, що припинили членство у кредитній спілці добровільно або за рішенням кредитної спілки (або їх спадкоємцям), виключно у разі виконання на момент прийняття рішення про повернення таких пайових внесків всіх наступних умов:

1) кредитна спілка виконує усі пруденційні вимоги, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора;

2) повернення пайових внесків не призведе до порушення пруденційних нормативів;

3) розмір власного капіталу кредитної спілки перевищує розмір її пайового капіталу;

4) дотримуються вимоги частини п’ятої статті 33 цього Закону;

5) інших умов, встановлених статутом кредитної спілки.

9. У разі дотримання кредитною спілкою вимог, встановлених частиною восьмою цієї статті, повернення обов’язкових пайових та/або обов’язкових додаткових пайових здійснюється протягом місяця після дати проведення річних загальних зборів, під час проведення яких оголошується сума обов’язкових пайових та/або обов’язкових додаткових пайових, що мають бути повернені, та сума обов’язкових пайових та/або обов’язкових додаткових пайових, які можуть бути повернуті з урахуванням вимог, передбачених частиною восьмою цієї статті.

У разі, якщо усі заявки до повернення обов’язкових пайових та/або обов’язкових додаткових пайових не можуть бути задоволені, обов’язкових пайових та/або обов’язкових додаткових пайових повертаються особам, які вийшли зі складу членів кредитної спілки, або їх спадкоємцям, пропорційно до суми заявлених ними до повернення обов’язкових пайових та/або обов’язкових додаткових пайових, а решта виплачується у подальших періодах із дотримання умов, визначених частиною восьмою цієї статті.

10. Регулятор у встановленому його нормативно-правовими актами порядку може заборонити повернення пайових внесків членам кредитної спілки та розподіл прибутку на інші цілі, ніж формування резервного капіталу, якщо за результатом здійснення нагляду Регулятором встановлено, що такі виплати призведуть до порушення вимог частини п’ятої статті 33 цього Закону та/або пруденційних нормативів кредитної спілки.

Стаття 36. Розподіл прибутку кредитної спілки

1. Розподіл прибутку кредитної спілки (нерозподіленого прибутку та чистого прибутку звітного року) за підсумками фінансового року здійснюється виключно за рішенням річних загальних зборів.

Порядок розподілу частини доходу кредитної спілки на добровільні додаткові пайові внески членів кредитної спілки визначається у статуті кредитної спілки з дотриманням вимог частини дев’ятої статті 35 цього Закону.

2. Кредитна спілка має право:

1) спрямовувати прибуток до резервного капіталу;

2) розподілити прибуток та/або частину доходу на додаткові пайові внески шляхом грошових виплат членам кредитної спілки;

3) спрямувати прибуток на збільшення пайових внесків членів кредитної спілки, якщо це передбачено статутом кредитної спілки, рішенням загальних зборів членів кредитної спілки або спрямувати на збільшення пайових внесків членів кредитної спілки дохід, нарахований на додаткові пайові внески за відповідною заявою члена кредитної спілки;

4) залишити прибуток нерозподіленим.

Кредитна спілка, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не має права розподіляти прибуток та/або дохід на пайові внески у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті.

3. При розподілі прибутку кредитної спілки у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, кожен член кредитної спілки отримує частину такого прибутку пропорційно до обсягу своїх пайових внесків та кількості днів, протягом яких такі пайові внески знаходилися у кредитній спілці, за виключенням пайових внесків членів кредитної спілки, які мають прострочені зобов’язання перед кредитною спілкою на день прийняття рішення про розподіл прибутку та/або частини доходу на додаткові пайові внески.

Розподіл прибутку кредитної спілки у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті можливий виключно у разі попереднього здійснення відрахувань до резервного капіталу, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки.

Розподіл прибутку кредитної спілки у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті можливий виключно у разі попереднього здійснення відрахувань до резервного капіталу, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки.

4. Прибуток кредитної спілки може бути розподілений між членами кредитної спілки лише за умови виконання всіх таких умов:

1) розмір власного капіталу кредитної спілки після таких грошових виплат перевищуватиме розмір її пайового капіталу;

2) кредитна спілка виконує усі пруденційні вимоги, встановлені Регулятором;

3) розподіл прибутку кредитної спілки на момент його здійснення не призведе до порушення кредитною спілкою пруденційних вимог;

4) задоволено усі вимоги із повернення пайових внесків особам (або їх спадкоємцям), що добровільно припинили членство або за рішенням ради кредитної спілки та/або загальних зборів членів кредитної спілки;

5) дотримуються вимоги частини п’ятої статті 33 цього Закону.

5. Статутом кредитної спілки може бути передбачено інші підстави для заборони розподілу прибутку кредитної спілки та/або частини доходу на додаткові пайові внески.

6. У разі, якщо статутом кредитної спілки передбачено розподіл прибутку кредитної спілки шляхом збільшення пайових внесків членів кредитної спілки, статутом кредитної спілки також має бути передбачено покриття можливих збитків кредитної спілки за рахунок пайових внесків членів кредитної спілки пропорційно до їх обсягу, у разі недостатності інших джерел для їх покриття.

РОЗДІЛ VІІ. ВИМОГИ ДО ПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

Стаття 37. Державне регулювання діяльності кредитних спілок

1. Метою державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок є забезпечення відповідності діяльності кредитних спілок законодавству України для захисту прав та законних інтересів членів кредитних спілок та їх клієнтів, забезпечення ефективності та цілісності ринку.

2. При здійсненні державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок Регулятор:

1) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання органами державної влади, місцевого самоврядування, кредитними спілками, саморегулівними організаціями, кредитними посередниками та особами, які надають допоміжні послуги, та контролює їх виконання;

2) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства, що регулює діяльність кредитних спілок;

3) здійснює ліцензування кредитних спілок, визначає порядок видачі та анулювання ліцензії, зміни обсягу ліцензії, затверджує умови провадження діяльності умови провадження діяльності кредитної спілки з надання фінансових послуг (ліцензійні умови) та порядок контролю за їх додержанням;

4) оприлюднює у порядку та відповідно до встановлених ним критеріїв на Інтернет-представництві Регулятора інформацію про застосування заходів впливу;

5) визначає критерії віднесення кредитних спілок до категорії значимих кредитних спілок;

6) встановлює для кредитних спілок пруденційні вимоги та нормативи, в тому числі вимоги до розміру регулятивного капіталу, критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів, ризиковості операцій;

7) встановлює порядок проведення безвиїзного нагляду і інспекційних перевірок та оформлення їх результатів;

8) здійснює безвиїзний нагляд і інспекційні перевірки кредитних спілок;

9) здійснює контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається Регулятору;

10) установлює умови та порядок проведення внутрішнього аудиту (контролю) у кредитних спілках;

11) здійснює перевірку та оцінку внутрішніх політик та положень кредитних спілок;

12) визначає кваліфікаційні вимоги до керівника кредитної спілки, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, головного внутрішнього аудитора, а також осіб, які відповідатимуть за здійснення відповідної функції у разі передачі функцій управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнсу), та/або внутрішнього аудиту на аутсорсинг;

13) встановлює особливості розкриття інформації учасниками ринку кредитних спілок відповідно до законодавства України;

14) встановлює порядок складання та подання звітності, крім фінансової, кредитними спілками та іншої інформації, а також пояснення до них;

15) здійснює захист споживачів послуг кредитних спілок;

16) у разі порушення законодавства про кредитні спілки, фінансові послуги та захист прав споживачів, нормативно-правових актів Регулятора, застосовує заходи впливу, заходи раннього втручання та коригувальні заходи, а також накладає адміністративні стягнення;

17) звертається до суду з позовами (заявами) у зв’язку з порушенням законодавства про кредитні спілки або відкриття ліквідаційної процедури;

18) надає дозвіл на вихід кредитної спілки з ринку та затверджує план виходу кредитної спілки з ринку, встановлює порядок виходу кредитної спілки з ринку;

19) встановлює критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності кредитною спілкою, її суспільна важливість;

20) встановлює порядок визначення пов’язаних із кредитною спілкою осіб, визначає пов’язаними з кредитною спілкою фізичних та юридичних осіб, якщо вони не визначені пов’язаними самою кредитною спілкою;

21) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України з питань регулювання фінансових послуг та кредитних спілок.

Стаття 38. Пруденційні нормативи та буфери капіталу

1. Регулятор встановлює для кредитної спілки пруденційні нормативи з урахуванням, її розміру, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційної структури та ризиків, притаманних діяльності кредитної спілки, значимості кредитної спілки.

2. Кредитні спілки зобов’язані дотримуватися вимог до пруденційних нормативів, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, зокрема щодо:

1) достатності капіталу першого рівня та достатності регулятивного капіталу, які визначаються без урахування рівня ризику за активами та позабалансовими зобов’язаннями;

2) розміру комбінованого буферу капіталу;

3) ліквідності;

4) концентрації кредитного ризику;

5) лімітів кредитування пов’язаних осіб;

Комбінований буфер капіталу сукупно складається з буферу консервації капіталу та буферу для значимих кредитних спілок, які формуються за рахунок інструментів капіталу першого рівня.

Стаття 39. Обмеження ризикової діяльності кредитних спілок

1. Кредитним спілкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам її членів чи інших кредиторів кредитної спілки.

2. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Регулятора про провадження кредитною спілкою ризикової діяльності, що загрожує інтересам її членів чи інших кредиторів кредитної спілки визначається нормативно-правовим актом Регулятора.

Стаття 40. Активні операції кредитних спілок

1. Основними видами активних операцій кредитної спілки є:

1) надання кредитів членам кредитної спілки;

2) розміщення коштів на рахунках у банках;

3) розміщення коштів на рахунках у об’єднаній кредитній спілці;

4) інвестиції у державні цінні папери;

5) інвестицій у пайовий капітал об’єднаної кредитної спілки;

6) інші види активних операцій, що не заборонені законами України або нормативно-правовими актами Регулятора.

Нормативно-правовими актами Регулятора можуть встановлюватись обмеження щодо здійснення активних операцій кредитними спілками.

2. Кредитній спілці дозволяється набувати у власність майно загальною вартістю не більше 25 відсотків власного капіталу кредитної спілки та лише з метою забезпечення надання послуг членам кредитної спілки.

Обмеження, встановлене абзацом першим цієї частини, за умови, що таке майно має бути відчужено кредитною спілкою протягом одного року з моменту набуття права власності на нього, не поширюється на:

1) майно, яке перейшло кредитній спілці у власність на підставі реалізації прав заставодержателя/іпотекодержателя відповідно до умов договору застави/іпотеки;

2) майно, набуте кредитною спілкою з метою запобігання збитків.

Строк, встановлений абзацом другим цієї частини, може бути продовжений Регулятором за обґрунтованим клопотанням кредитної спілки, але не більше, ніж на 3 роки.

Стаття 41. Пов’язані з кредитною спілкою особи

1. Пов’язаними з кредитною спілкою особами є:

1) керівники кредитної спілки, головний внутрішній аудитор, головний ризик – менеджер, головний комплаєнс – менеджер, керівники та члени комітетів ради та правління кредитної спілки;

2) члени сім’ї фізичної особи (чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи);

3) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в пунктах 1 і 2 цієї частини, є керівниками та/або власниками істотної участі;

4) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині.

2. Особа вважається пов’язаною з кредитною спілкою із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов’язаною з кредитною спілкою відповідно до вимог цієї статті.

3. Кредитна спілка зобов’язана з’ясовувати пов’язаність особи до встановлення договірних відносин з нею та/або проведення з такою особою операції, яка може змінити обсяг активних операцій кредитної спілки з пов’язаними особами та/або може бути здійснена не на поточних ринкових умовах. Кредитна спілка зобов’язана здійснювати постійний моніторинг проведених нею операцій, що можуть змінити обсяг активних операцій кредитної спілки з пов’язаними особами.

4. Кредитна спілка зобов’язана визначати пов’язаних осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Кредитна спілка зобов’язана визначати пов’язаних осіб, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, із застосуванням ознак, установлених нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із кредитною спілкою.

5. Кредитна спілка зобов’язана подавати Регулятору інформацію про пов’язаних із кредитною спілкою осіб у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

6. Регулятор при здійсненні нагляду має право визначати пов’язаними з кредитною спілкою фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов’язаними самою кредитною спілкою.

7. Рішення Регулятора щодо визначення особи пов’язаною з кредитною спілкою набирає чинності з дня, наступного за днем його прийняття. Регулятор у день прийняття такого рішення доводить до відома кредитної спілки інформацію про прийняте рішення у письмовій формі.

8. Правочини, що вчиняються з пов’язаними з кредитною спілкою особами, не можуть містити умови, що не є поточними ринковими умовами та/або порушують рівність надання послуг всім членам кредитної спілки.

9. Правочини, укладені кредитною спілкою із пов’язаними з кредитною спілкою особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, можуть бути визнані судом недійсними з моменту їх укладення.

10. Поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема:

1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших членів кредитної спілки;

2) оплата товарів і послуг за дорученням своїх членів у пов’язаної з кредитною спілкою особи за цінами вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

3) нарахування відсотків та комісійних платежів за послуги, надані кредитною спілкою пов’язаним із кредитною спілкою особам, які є меншими, ніж звичайні;

4) нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими кредитною спілкою від її пов’язаних осіб, які є більшими, ніж звичайні;

5) передача у користування пов’язаній з кредитною спілкою особі майна, плата за яке є нижчою, ніж та, яку кредитна спілка отримала би від особи, яка не є пов’язаною, або отримання від пов’язаної з кредитною спілкою особи майна у користування за завищеною платою.

11. Кредитній спілці забороняється:

1) надавати кредити члену кредитної спілки для погашення цією особою будь-яких зобов’язань перед пов’язаною з кредитною спілкою особою;

2) придбавати майно пов’язаної з кредитною спілкою особи, за винятком продукції, що виробляється цією особою та майна, яке перейшло кредитній спілці у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави або набувається кредитною спілкою з метою запобігання збиткам;

3) придбавати цінні папери, розміщені пов’язаною з кредитною спілкою особою або права на які має пов’язана з кредитною спілкою особа.

12. Регулятор здійснює контроль за правочинами кредитних спілок із пов’язаними з кредитною спілкою особами у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

13. Регулятор має право встановлювати інші обмеження на вчинення правочинів кредитною спілкою із пов’язаними з нею особами.

Стаття 42. Зовнішній аудит кредитної спілки

1. Кредитна спілка зобов’язана оприлюднити та/або надати щорічну фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) Регулятору разом з аудиторським звітом. У випадках, визначених законом, надавач фінансових послуг надає Регулятору проміжну фінансову звітність, статистичну, регуляторну та іншу нефінансову звітність, фінансову та нефінансову інформацію щодо діяльності надавача фінансових послуг разом зі звітом суб’єкта аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг.

2. Кредитна спілка та суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язані надавати Регулятору на його вимогу пояснення, зокрема письмові, за результатами надання аудиторських послуг надавачу фінансових послуг, у тому числі суб’єкт аудиторської діяльності надає доступ до робочих документів з питань аудиту надавача фінансових послуг.

3. Регулятор із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності (пропорційності) має право встановлювати вимоги щодо перевірки іншої статистичної та регуляторної інформації та звітів кредитної спілки в порядку та обсягах, визначених законом.

4. Суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний невідкладно, але не пізніше дати підписання звіту незалежного аудитора або іншого звітного документа інформувати Регулятора про встановлені протягом надання передбачених частиною першою цієї статті аудиторських послуг, факти щодо:

1) суттєвого порушення законодавства з питань, що належать до компетенції Регулятора;

2) суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості надавача фінансових послуг продовжувати діяльність на безперервній основі;

3) відмови від висловлення думки або надання негативної чи модифікованої думки;

4) недотримання мінімального необхідного капіталу в тому числі необхідного платоспроможного капіталу.

5. Безперервна тривалість виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності кредитної спілки для суб’єкта аудиторської діяльності не може перевищувати сім років. Максимальна тривалість виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності надавача фінансових послуг може бути продовжена відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

6. Керівники кредитної спілки зобов’язані забезпечити умови для надання аудиторських послуг у випадках, передбачених частиною першою цієї статті та на вимогу суб’єкта аудиторської діяльності надати звіти про проведені Регулятором перевірки кредитної спілки, аудиторські звіти і звіти внутрішнього аудиту надавача фінансових послуг, інші необхідні для здійснення аудиторської перевірки документи і інформацію.

7. Суб’єкт аудиторської діяльності на вимогу Регулятора зобов’язаний надати йому та уповноваженим ним особам доступ до робочих документів суб’єкта аудиторської діяльності з питань аудиту кредитної спілки.

8. Суб’єкт аудиторської діяльності не несе відповідальності за розкриття Регулятору інформації у випадках, визначених цією статтею.

РОЗДІЛ XІІI. НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ КРЕДИТНИХ СПІЛОК

Стаття 43. Порядок здійснення нагляду

1. Регулятор в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю кредитних спілок, із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності (пропорційності) відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора.

2. Регулятор має право за результатами оцінки кредитної спілки, проведеної ним під час нагляду, в порядку та у спосіб, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, вимагати від кредитної спілки, її керівників вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та на приведення діяльності кредитної спілки у відповідність до вимог законодавства України, в тому числі щодо поліпшення фінансового стану кредитної спілки, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків її діяльності, підвищення якості управління та системи внутрішнього контролю.

У випадках, передбачених абзацом першим цієї частини, кредитна спілка зобов’язана подати план заходів щодо виконання вимог Регулятора, та забезпечити його виконання у визначені таким планом строки. Вимоги до такого плану заходів встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

3. Регулятор здійснює нагляд за діяльністю кредитних спілок у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

4. Регулятор у межах безвиїзного нагляду має право письмово вимагати від кредитної спілки, а кредитна спілка зобов’язана надати інформацію та копії документів, а також письмові пояснення з питань її діяльності.

Регулятор у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності кредитної спілки.

Регулятор за результатами оцінки кредитної спілки, проведеної ним під час здійснення нагляду в порядку та спосіб, визначені Регулятором, з урахуванням оцінки бізнес-моделі кредитної спілки, ризиків, притаманних її діяльності, якості управління та систем управління ризиками в кредитній спілці має право:

встановлювати для кредитної спілки підвищені значення економічних нормативів;

вимагати від кредитної спілки, її керівників вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану кредитної спілки, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків її діяльності, підвищення якості управління, у тому числі систем внутрішнього контролю та управління ризиками.

Стаття 44. Інспектування

1. Регулятор здійснює інспекційні перевірки кредитних спілок, а також інших осіб, зазначених у частині сьомій статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку та відповідно до вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

2. Інспекційні перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки операцій і стабільності діяльності кредитної спілки, достовірності звітності кредитної спілки і дотримання нею вимог законодавства України у сфері фінансових послуг.

3. Інспекційні перевірки можуть бути плановими та позаплановими.

4. Планова інспекційна перевірка кредитної спілки здійснюється не частіше одного разу на рік та відповідно до плану, затвердженого Регулятором.

5. Про проведення планової інспекційної перевірки Регулятор зобов’язаний повідомити кредитну спілку не пізніше, ніж за десять календарних днів до її початку.

6. Підставами для проведення позапланової інспекційної перевірки є:

1) виявлення у документах, що подаються Регулятору згідно із законодавством України, інформації, що вказує на порушення кредитною спілкою вимог законодавства України, та/або надання кредитною спілкою недостовірної інформації;

2) перевірка виконання кредитною спілкою вимоги про усунення порушень законодавства, висунутої Регулятором за результатами здійснення нагляду;

3) неподання у встановлений законодавством строк кредитною спілкою звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства України, та/або на вимогу Регулятора;

4) результати аналізу звернень осіб в частині порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, вчинені кредитною спілкою, що спричинило шкоду їх правам та законним інтересам, з доданими документами чи їх копіями, що підтверджують такі порушення;

5) наявність фактів, які свідчать про погіршення фінансового стану кредитної спілки та/або підвищення ступеня ризику від здійснюваної ним діяльності або про здійснення діяльності на ринку фінансових послуг без відповідної ліцензії (авторизації);

6) необхідність перевірки виконання кредитною спілкою установлених Регулятором вимог і обмежень.

Позапланові інспекційні перевірки можуть проводитися з інших обґрунтованих підстав, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

Рішення про проведення позапланової інспекційної перевірки має бути підписане керівником Регулятора або уповноваженою ним посадовою особою.

5. Про проведення позапланової інспекційної перевірки Регулятор повідомляє кредитну спілку не пізніше дня її початку.

6. Кредитна спілка зобов’язана забезпечити працівникам Регулятора, уповноваженим на проведення інспекційної перевірки (далі в цій статті — уповноваженим особам), умови для проведення інспекційної перевірки та вільний доступ у робочий час до всіх приміщень кредитної спілки.

Керівники кредитної спілки зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим особам доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем кредитної спілки, необхідних для проведення перевірки, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також інформацію, документи та письмові пояснення з питань діяльності кредитної спілки.

Керівники та/або працівники кредитної спілки зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим особам інформацію, копії документів, у тому числі тієї (тих), що зберігається (-ються) в інформаційних системах такої кредитної спілки, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

7. Уповноважені особи мають право одержувати від кредитної спілки інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності кредитної спілки, усні пояснення керівників та/або працівників, вилучати (виносити за межі кредитної спілки) письмові пояснення, а також виготовляти та вилучати (виносити за межі кредитної спілки) копії документів з питань діяльності кредитної спілки, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України.

8. Не допускається надання Регулятором та/або уповноваженим особам матеріалів інспекційної перевірки третім особам у разі, якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушень законодавства України, крім випадків, визначених статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Стаття 45. Використання Кредитного реєстру Національного банку України

1. Кредитна спілка подає та отримує інформацію до/з Кредитного реєстру Національного банку України (далі – Кредитний реєстр) відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора .

2. Регулятор у встановленому ним порядку надає кредитним спілкам доступ до інформації з Кредитного реєстру про значні кредитні операції боржника, загальна заборгованість якого за зобов’язаннями з кредитування, за гарантіями, з лізингу та за акредитивами дорівнює або перевищує поріг, методика встановлення якого визначається нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати (або еквіваленту цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Регулятора, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Така інформація надається кредитній спілці лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), якщо вони є членами та/або пов’язаними особами цієї кредитної спілки та складається з:

1) відомостей, що ідентифікують боржника (прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті));

2) інформації про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:

вид кредиту/наданого фінансового зобов’язання;

номер кредитного договору;

дата укладення кредитного договору;

загальна сума кредиту/сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

заборгованість за кредитною операцією;

вид валюти зобов’язання;

кінцева дата погашення кредиту/дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

розмір простроченої заборгованості;

кількість днів прострочення;

інформація про списання кредиту з балансу кредитної спілки;

коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності);

3) інформації про належність боржника до пов’язаних з кредитором осіб;

4) інформації про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання; вид та сума забезпечення).

3. Регулятор у встановленому ним порядку надає кредитним спілкам доступ до інформації з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника, необхідної для виконання ними вимог Регулятора щодо управління кредитним ризиком, яка складається з відомостей про:

1) загальний розмір заборгованості боржника за всіма його кредитними операціями в фінансових установах;

2) наявність прострочення виконання зобов’язань хоча б за однією кредитною операцією в фінансових установах та максимальний строк такого прострочення.

4. Кредитні спілки зобов’язані використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру, з метою управління кредитним ризиком.

Стаття 46. Заходи впливу та коригувальні заходи

1. У разі виявлення у діяльності кредитної спілки ознак, що свідчать про потенційне порушення вимог законодавства України та/або про загрозу функціонуванню кредитної спілки або її фінансовому стану, Регулятор має право застосувати до кредитної спілки коригувальні заходи. Перелік таких ознак встановлюється нормативно-правовими актами Регулятора.

Коригувальні заходи полягають у наданні Регулятором рекомендацій стосовно вчинення дій або необхідності утримання від їх здійснення з метою уникнення виявлених ризиків в діяльності кредитної спілки.

У рішенні Регулятора про застосування коригувального заходу має міститись строк виконання наданих рекомендацій, а також застереження, що їх невиконання у визначений строк є підставою для віднесення кредитної спілки до більш ризикової категорії з урахуванням ризик-орієнтованого підходу для цілей здійснення нагляду.

У разі виявлення під час здійснення нагляду однотипних недоліків діяльності чи порушень кредитними спілками вимог закону або нормативно-правових актів Регулятора, Регулятор має право видавати рекомендації необмеженому колу кредитних спілок, які оприлюднюється шляхом розміщення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку.

2. Регулятор адекватно вчиненому порушенню або рівню загрози, у разі порушення кредитними спілками або іншими особами, які відповідно до цього Закону та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» можуть бути об’єктом перевірки Регулятора, вимог цього Закону і нормативно-правових актів Регулятора, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора або здійснення кредитними спілками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам членів кредитної спілки чи інших кредиторів кредитної спілки, або застосування іноземними державами або міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями до кредитних спілок санкцій, що становлять загрозу інтересам членів кредитної спілки чи інших її кредиторів та/або стабільності фінансової системи, має право застосовувати заходи впливу, до яких належать:

1) застереження про вчинення порушення кредитною спілкою чи про виявлення недоліків у діяльності кредитної спілки;

2) скликання органів управління кредитної спілки;

3) укладення письмової угоди з кредитною спілкою, відповідно до якої кредитна спілка чи визначена угодою особа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та/або вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, поліпшення фінансового стану кредитної спілки, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо. У разі невиконання або неналежного виконання кредитною спілкою умов письмової угоди Регулятор має право застосувати за виявлене порушення інші заходи впливу, передбачені цією частиною;

4) заборону розподілу прибутку чи розподілу капіталу в будь-якій формі;

5) встановлення підвищених нормативів при розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки за кредитними операціями;

6) обмеження, зупинення чи припинення окремих видів фінансових, супровідних або інших послуг чи операцій, що надаються або здійснюються кредитною спілкою та/або її відокремленими підрозділами, або обмеження кола осіб, яким можуть надаватися такі послуги чи операції;

7) накладення штрафів на кредитну спілку, у розмірі не більш як 0,1 відсоток суми активів кредитної спілки станом на останню звітну дату;

8) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи та/або керівників кредитної спілки від посади (виконання повноважень);

9) віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможної;

10) звуження обсягу ліцензії;

11) анулювання ліцензії та примусова ліквідація кредитної спілки;

12) обмеження, зупинення чи припинення недобросовісної реклами фінансових послуг або поширення інформації, що вводить в оману щодо діяльності кредитної спілки.

Заходи впливу за порушення кредитною спілкою вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення застосовуються Регулятором відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Застереження про вчинення порушення кредитною спілкою чи про виявлення недоліків у діяльності кредитної спілки може бути письмовим та направленим безпосередньо кредитній спілці або публічним та оприлюдненим шляхом розміщення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку.

3. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до кредитної спілки або іншої особи, яка може бути об’єктом нагляду Регулятора, має здійснюватися з урахуванням:

1) характеру допущених порушень, повторності та/або систематичності їх здійснення;

2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

3) особливості виду діяльності на ринку фінансових послуг, характеру і обсягів послуг, які надаються кредитною спілкою;

4) загального фінансового стану кредитної спілки;

5) ступеня відповідальності кредитної спілки, рівня її співпраці з Регулятором,

6) оцінки можливих негативних наслідків для членів кредитної спілки, її клієнтів, інших кредиторів або для фінансової стабільності.

4. До кредитної спілки, з урахуванням обмеження встановленого пунктом 7 частини другої цієї статті, можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:

1) провадження кредитною спілкою діяльності, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації — у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) неподання, подання з порушенням строків, встановлених законодавством, або подання з недостовірними відомостями фінансової звітності, статистичних даних та звітів, інших ніж фінансова звітність, подання якої передбачено законодавством, — у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) ухилення від виконання або виконання з порушенням строків, встановлених законодавством, рішення Регулятора про усунення порушення щодо надання фінансових послуг — у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

До кредитної спілки можуть бути застосовані штрафи за інші порушення законодавства з урахуванням обмеження встановленого пунктом 7 частини другої цієї статті.

5. Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом поглинення меншого розміру штрафу більшим.

6. Регулятор може зменшити розмір штрафних санкцій або не накладати штраф у випадку якщо стягнення суми штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану кредитної спілки або спричинить неспроможність кредитної спілки своєчасно виконувати зобов’язання перед своїми членами або загрозу їхнім інтересам.

7. Рішення Регулятора про застосування заходу впливу обов’язково має містити:

1) відомості про встановлені обставини (факти);

2) кількісні, якісні оцінки та висновки Регулятора, включаючи обґрунтування застосування відповідного заходу впливу на підставі встановлених обставинах (фактах);

3) відомості про результати розгляду заперечень (пояснень) кредитної спілки або посадової особи кредитної спілки, яка стала об’єктом перевірки Регулятора, щодо якого/якої прийнято рішення (у разі їх наявності).

8. Регулятор у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу або коригувальних заходів до кредитної спілки має право запрошувати для надання пояснень голову правління або голову ради цієї кредитної спілки.

9. Особу, яку на підставі рішення Регулятора було відсторонено від посади (виконання повноважень), може бути поновлено на посаді (відновлено виконання повноважень) лише на підставі рішення Регулятора або за рішенням суду.

10. Рішення Регулятора про застосування до кредитної спілки заходу впливу може бути оскаржене у судовому порядку відповідно до закону.

Стаття 47. Порядок застосування коригувальних заходів, заходів впливу та заходів раннього втручання

1. Заходи впливу, встановлені статтею 46 цього Закону, можуть бути застосовані Регулятором протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через три роки з дня його вчинення.

2. Рішення Регулятора про застосування про застосування до кредитної спілки заходу впливу у вигляді накладення штрафу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення. У разі якщо рішення Регулятора про застосування до кредитної спілки заходу впливу у вигляді накладення штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності не було виконано або не було оскаржено у судовому порядку, таке рішення набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню Регулятором відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.

Рішення Регулятора про застосування про застосування до кредитної спілки заходу впливу у вигляді накладення штрафу може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства. У разі якщо зазначене рішення протягом місяця з дня набрання ним чинності було оскаржено у судовому порядку та адміністративним судом було відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням з урахуванням строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

3. Інформація про застосовані Регулятором до кредитних спілок заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, оприлюднюється шляхом розміщення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора у встановленому законом та нормативно-правовими актами Регулятора порядку.

4. Порядок застосування коригувальних заходів, та заходів впливу, встановлених статтею 46 цього Закону, а також заходів раннього втручання, встановлених статтею 49 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Регулятора, чинними на день прийняття рішення Регулятора про застосування відповідних коригувальних заходів та заходів впливу.

Стаття 48. План відновлення кредитної спілки

1. У разі порушення кредитною спілкою нормативів достатності капіталу першого рівня, регулятивного капіталу та/або вимог до буферів капіталу та/або зниження нормативу ліквідності нижче 120 відсотків від мінімально встановленого рівня, кредитна спілка протягом 30 днів з дня виявлення відповідних обставин зобов’язана скласти план відновлення та подати його Регулятору на затвердження.

2. У разі суттєвого погіршення фінансового стану кредитної спілки Регулятор може вимагати складення та подання такою кредитною спілкою плану відновлення протягом 10 днів з дня направлення кредитній спілці такої вимоги Регулятора.

3. Вимоги до форми складання та змісту плану відновлення встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

4. Регулятор у порядку, визначеному його нормативно-правовими актами, затверджує або відхиляє план відновлення протягом 10 робочих днів після його надходження від кредитної спілки. У разі відхилення плану відновлення Регулятор надає вмотивовані пояснення щодо підстав для такого відхилення. Кредитна спілка зобов’язана подати Регулятору оновлений план відновлення протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення Регулятора про відхилення плану відновлення, поданого на затвердження Регулятору.

5. План відновлення повинен містити положення, які передбачають відновлення фінансового стану кредитної спілки та виконання нею пруденційних вимог, зокрема вимог до капіталу першого рівня, до регулятивного капіталу, вимог до буферів капіталу та нормативів ліквідності протягом 180 днів з дати, коли було встановлення порушення таких пруденційних вимог, визначених частиною першою цієї статті або з дати направлення кредитній спілці вимоги Регулятора щодо складення та подання плану відновлення відповідно до частини другої цієї статті.

6. Регулятор може вимагати реалізації окремих заходів, визначених планом відновлення, у разі суттєвого погіршення фінансового стану кредитної спілки.

У випадку, передбаченому абзацом першим цієї частини, реалізація окремих заходів плану відновлення має на меті не допустити порушення кредитною спілкою пруденційних вимог.

7. Положення цієї статті не поширюються на кредитні спілки, які здійснюють свою діяльність на підставі спрощеної ліцензії.

8. Якщо кредитною спілкою не було подано Регулятору план відновлення кредитної спілки у строки, визначені цією статтею, члени ради та правління кредитної спілки несуть солідарну відповідальність з кредитною спілкою за незадоволення вимог кредиторів у випадку ліквідації кредитної спілки.

Стаття 49. Заходи раннього втручання

1. У разі порушення кредитною спілкою нормативів достатності капіталу першого рівня, регулятивного капіталу та вимог до буферів капіталу, а також зниження нормативу ліквідності нижче 120 відсотків мінімально встановленого рівня, Регулятор має право застосовувати такі заходи раннього втручання:

1) тимчасово збільшити частоту подання фінансової та інших видів звітності або вимагати надання додаткової інформації;

2) встановити обмеження на розподіл прибутку та інші види розподілу капіталу;

3) вимагати складання або оновлення плану відновлення протягом 30 днів у разі, якщо припущення, що покладені в основу складеного кредитною спілкою плану відновлення, суттєво відхиляються від поточних обставин, критерії таких суттєвих відхилень визначаються нормативно-правовими актами Регулятора;

4) вимагати коригування або перегляду плану діяльності кредитної спілки;

5) встановити підвищені вимоги до системи внутрішнього контролю кредитної спілки;

6) тимчасово, в тому числі до усунення виявлених порушень, заборонити залучати нові вклади (депозити) від членів кредитної спілки та/або здійснювати кредитування членів кредитної спілки та/або видавати гарантії;

7) скликати загальні збори членів кредитної спілки безпосередньо Регулятором або на його вимогу органами управління кредитної спілки;

8) тимчасово відсторонити від виконання обов’язків окремих членів правління, головного ризик-менеджера, головного внутрішнього аудитора, головного комплаєнс-менеджера або відповідальних за виконання цих функцій осіб.

Положення цієї статті не поширюються на кредитні спілки, які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії.

Стаття 50. Віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних

1. Регулятор зобов’язаний прийняти рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) зменшення нормативу достатності капіталу першого рівня або достатності регулятивного капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального рівня, встановленого нормативно-правовими актами Регулятора;

2) неможливість виконати вимоги до достатності капіталу першого рівня та/або регулятивного капіталу та ліквідності через 180 днів з дати, коли встановлено порушення таких вимог. Регулятор має право віднести кредитну спілку до категорії неплатоспроможних у будь-який момент протягом 180 днів у разі часткового або повного невиконання плану відновлення;

3) неподання кредитною спілкою плану відновлення у випадках та в строки, встановлені цим Законом.

2. Регулятор має право прийняти рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) невиконання кредитною спілкою у встановлений договором або визначений законодавством України строк своїх зобов’язань перед членами кредитної спілки та іншими кредиторами, строк виконання яких настав, протягом 30 і більше календарних днів з дня отримання вимоги щодо виконання таких зобов’язань, у тому числі через недостатність/відсутність коштів;

2) невиконання кредитною спілкою розпорядження, рішення Регулятора (у тому числі про застосування заходів впливу) та/або вимоги Регулятора щодо усунення порушень законодавства України протягом визначеного Регулятором строку;

3) повторного відхилення Регулятором плану відновлення діяльності кредитної спілки;

4) повторного порушення вимог до нормативів достатності капіталу першого рівня, регулятивного капіталу та ліквідності протягом 270 днів від дати усунення порушення таких вимог кредитною спілкою.

3. Регулятор одночасно із прийняттям рішення про визнання кредитної спілки неплатоспроможною, приймає рішення про анулювання ліцензії такої кредитної спілки.

4. Положення цієї статті не поширюються на кредитні спілки, які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії.

Стаття 51. Запровадження тимчасової адміністрації

1. Регулятор має право запровадити тимчасову адміністрацію у кредитній спілці, щодо якої прийнято рішення про анулювання ліцензії.

2. Порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації, а також порядок прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора з урахуванням вимог цього Закону.

3. Функцію тимчасової адміністрації може виконувати одна особа або група осіб. У випадку представлення тимчасової адміністрації групою осіб призначається керівник такої групи з числа осіб, які до неї входять, який набуває всіх повноважень одноосібного тимчасового адміністратора.

4. Регулятор у рішенні про запровадження тимчасової адміністрації зазначає:

1) підставу запровадження тимчасової адміністрації;

2) завдання тимчасової адміністрації;

3) повноваження тимчасової адміністрації;

4) строк дії тимчасової адміністрації;

5) особу (групу осіб, в тому числі керівника такої групи), що виконує функції тимчасової адміністрації (далі — тимчасовий адміністратор);

6) порядок оплати праці/винагороди тимчасового адміністратора;

7) інформацію про відсторонення органів управління кредитною спілкою від управління кредитною спілкою, в тому числі відомості щодо керівників кредитної спілки, які відсторонюються.

5. Завданням тимчасової адміністрації є організація збереження активів кредитної спілки, документів, інформації, інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, систем обліку та реєстрації, баз даних, інших завдань визначених рішенням про призначення тимчасової адміністрації.

6. Тимчасовий адміністратор приступає до виконання своїх обов’язків негайно після прийняття Регулятором рішення про його призначення.

7. До тимчасової адміністрації передаються права відсторонених органів управління.

8. Рішення Регулятора про призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

9. Регулятор публікує інформацію про запровадження у кредитній спілці тимчасової адміністрації та відсторонення органів управління кредитної спілки від управління кредитною спілкою на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва.

10. Тимчасова адміністрація припиняється на підставі рішення Регулятора про дострокове припинення повноважень тимчасової адміністрації або на підставі рішення господарського суду про призначення ліквідатора (арбітражного керуючого), прийнятого у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства.

Стаття 52. Вимоги до тимчасового адміністратора

1. Тимчасовим адміністратором може бути:

1) незалежний експерт (за договором);

2) службовець Регулятора.

2. Нормативно правовими актами Регулятора встановлюються кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть призначені для виконання функції тимчасового адміністратора.

3. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

1) є кредитором, пов’язаною особою або членом кредитної спілки, у яку призначено тимчасову адміністрацію;

2) має прострочені зобов’язання перед будь-якою фінансовою установою;

3) має конфлікт інтересів з кредитною спілкою, у яку призначено тимчасову адміністрацію.

На тимчасового адміністратора поширюються обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі щодо запобігання конфлікту інтересів.

Конфліктом інтересів є наявність у тимчасового адміністратора або його/її дружини/ чоловіка, батька, матері, дітей, рідних братів і сестер особистих або ділових інтересів у кредитній спілці, у яку призначено тимчасову адміністрацію, зокрема щодо:

1) заборгованості перед кредитною спілкою, володіння будь-якими майновими правами щодо майна кредитної спілки у яку призначено тимчасову адміністрацію;

2) володіння майном, яке конкурує з майном кредитної спілки;

3) перебування у трудових відносинах з кредитною спілкою за останні п’ять років;

4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню обов’язків тимчасової адміністрації.

4. Регулятор, у визначеному його нормативно-правовими актами порядку, зобов’язаний переконатися у відсутності конфлікту інтересів особи, яка призначається тимчасовим адміністратором. У разі виявлення обставин, що становлять конфлікт інтересів, після запровадження тимчасової адміністрації Регулятором зобов’язаний негайно відсторонити тимчасового адміністратора від виконання обов’язків і призначити нового тимчасового адміністратора.

5. Регулятор має право достроково припинити повноваження тимчасового адміністратора в будь-який час протягом строку, на який його призначено і призначити нового тимчасового адміністратора.

6. Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора, що завдало збитків кредитній спілці чи її членам, є підставою для припинення виконання ним обов’язків тимчасового адміністратора.

7. Тимчасовий адміністратор не несе відповідальність за будь-які рішення, дії чи бездіяльність, якщо він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. У разі завдання тимчасовим адміністратором збитків кредитній спілці внаслідок його рішень, дій та/або бездіяльності, кредитна спілка та/або її члени мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування Регулятором згідно із законодавством України та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення).

Стаття 53. Права та обов’язки тимчасового адміністратора

1. Тимчасовий адміністратор має право:

1) отримувати від кредитної спілки інформацію та доступ до документів, необхідних для виконання ним своїх повноважень;

2) від імені кредитної спілки залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації на підставі цивільно-правових або господарських договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів тощо) для виконання покладених на нього функцій. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення тимчасовим адміністратором другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним та/або господарським законодавством України;

3) здійснювати постійний контроль за проведення кредитною спілкою будь-яких операцій;

4) від імені кредитної спілки запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою;

5) від імені кредитної спілки отримувати інформацію з державних реєстрів;

6) подавати до Регулятора заяву про дострокове припинення своїх повноважень;

7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора та рішенням Регулятора про призначення тимчасової адміністрації.

2. Тимчасовий адміністратор зобов’язаний:

1) дотримуватися вимог законодавства України;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна кредитної спілки;

3) звітувати Регулятору, подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності тимчасового адміністратора у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;

4) розкривати інформацію про фінансовий стан кредитної спілки та хід провадження тимчасової адміністрації у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;

5) здійснювати заходи щодо забезпечення нерозголошення інформації з обмеженим доступом та захисту персональних даних відповідно до встановлених законодавством України вимог;

6) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому законодавством України;

7) вживати заходів для недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти Регулятора про наявність такого конфлікту інтересів;

8) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства України, виявлені в діяльності працівників фізичних осіб — підприємців, підприємств та організацій, що містять ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення;

9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством України.

3. Під час реалізації своїх прав та виконання обов’язків тимчасовий адміністратор зобов’язаний діяти в інтересах кредитної спілки добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов’язки покладено на тимчасового адміністратора.

4. Тимчасовому адміністратору забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

5. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора здійснюється Регулятором шляхом аналізу поданої ним звітності та інформації у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.

Стаття 54. Страхування тимчасового адміністратора

1. Тимчасовий адміністратор укладає зі страховиком договір страхування відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень тимчасового адміністратора, та договір страхування від нещасних випадків.

2. Договори страхування укладаються тимчасовим адміністратором протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення Регулятором про призначення тимчасової адміністрації.

3. Мінімальний розмір страхової суми за договорами страхування, укладеними тимчасовим адміністратором, становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожним договором страхування.

4. Порядок і умови страхування тимчасового адміністратора встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

5. Оплата страхових платежів за договорами страхування здійснюється за рахунок Регулятора.

РОЗДІЛ ІX. ВИХІД КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ З РИНКУ

Стаття 55. Способи виходу кредитної спілки з ринку

1. Вихід кредитної спілки з ринку (вихід з ринку) – це припинення здійснення кредитною спілкою діяльності кредитної спілки у зв’язку з припиненням кредитної спілки як юридичної особи.

2. Вихід з ринку може здійснюватися за рішенням:

1) кредитної спілки (добровільний вихід з ринку);

2) суду внаслідок прийняття Регулятором рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або у разі анулювання Регулятором ліцензії кредитної спілки (примусовий вихід з ринку).

3. Добровільний вихід кредитної спілки з ринку може здійснюватися у один із таких способів:

1) реорганізація кредитної спілки;

2) ліквідація кредитної спілки.

Добровільний вихід кредитної спілки з ринку можливий за умови, якщо Регулятором не прийнято рішення про віднесення такої кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

4. Процедура добровільного виходу з ринку провадиться у такому порядку:

1) затвердження радою кредитної спілки плану виходу з ринку;

отримання попереднього дозволу Регулятора на вихід з ринку;

2) прийняття загальними зборами членів кредитної спілки рішення про реорганізацію (злиття або приєднання) або ліквідацію кредитної спілки, затвердження плану виходу з ринку;

3) отримання дозволу Регулятора на вихід з ринку та затвердження Регулятором плану виходу з ринку;

4) виконання кредитною спілкою плану виходу з ринку;

5) анулювання ліцензії кредитної спілки та виключення її з Реєстру.

5. Припинення кредитної спілки здійснюється згідно з законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

6. Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Стаття 56. Реорганізація кредитної спілки за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки

1. Реорганізація кредитної спілки за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про припинення юридичних осіб з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. Реорганізація кредитної спілки здійснюється шляхом злиття з іншою кредитною спілкою або приєднання до іншої кредитної спілки.

Реорганізація кредитної спілки шляхом виділу, поділу або зміни організаційно-правової форми не допускається.

3. Реорганізація кредитної спілки може здійснюватися лише за умови, що кредитні спілки, які беруть участь в реорганізації, створені на території адміністративно-територіальної одиниці, яка передбачена відповідною територіальною ознакою членства відповідних кредитних спілок та/або у населених пунктах, в яких зареєстровані юридичні особи, які є спільним місцем роботи, або навчальні заклади, які є спільним місцем навчання та/або працевлаштування членів кредитної спілки, об’єднаних відповідною ознакою членства.

4. Ознака членства кредитної спілки, до якої приєдналась інша кредитна спілка, доповнюється ознакою членства приєднаної кредитної спілки.

5. Припинення кредитної спілки за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки шляхом реорганізації проводиться за умови надання Регулятором попереднього дозволу на реорганізацію кредитної спілки та затвердження Регулятором плану реорганізації кредитної спілки.

6. Кредитні спілки, що беруть участь у реорганізації, укладають договір про реорганізацію у письмовій формі.

У разі недотримання вимоги щодо письмової форми договору про реорганізацію кредитної спілки такий договір є нікчемним.

Договір про реорганізацію кредитної спілки має містити положення, що регулюють питання про:

1) персональний склад комісії з реорганізації; 

2) призначення суб’єкта аудиторської діяльності; 

3) строк проведення реорганізації; 

4) склад ради та правління кредитної спілки після реорганізації.

Права та обов’язки сторін за договором про реорганізацію кредитної спілки виникають з моменту затвердження такого договору на загальних зборах членів кредитної спілки кожної з кредитних спілок, що реорганізуються.

Загальні збори членів кредитної спілки, яка бере участь у реорганізації, мають право уповноважити раду кредитної спілки на затвердження змін до договору про реорганізацію кредитної спілки.

7. План реорганізації кредитної спілки повинен відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора до такого плану, та повинен передбачати порядок злиття кредитних спілок або приєднання кредитної спілки, що приєднується, до кредитної спілки-правонаступника, основні умови злиття/приєднання, порядок передачі активів і зобов’язань та визначення їх вартості, порядок виконання зобов’язань за укладеними правочинами, а також інші положення, необхідні для здійснення реорганізації з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

План реорганізації кредитної спілки розробляється радою кожної кредитної спілки, яка бере участь у реорганізації, з наступним затвердженням плану реорганізації кредитної спілки загальними зборами членів кредитної спілки кожної з кредитних спілок, що беруть участь у реорганізації.

Загальні збори членів кредитної спілки, яка бере участь у реорганізації, мають право уповноважити раду кредитної спілки на затвердження плану реорганізації кредитної спілки, змін до плану реорганізації кредитної спілки.

Погоджений всіма кредитними спілками, що беруть участь у реорганізації, план реорганізації кредитної спілки разом з іншими документами, визначеними нормативно-правовим актом Регулятора, має бути поданий Регулятору для отримання попереднього дозволу на реорганізацію протягом одного місяця з дати його погодження.

8. Для отримання попереднього дозволу Регулятора на реорганізацію кредитна спілка відповідно до вимог, в порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовим актом Регулятора, подає заяву встановленого зразка для надання їй попереднього дозволу на реорганізацію та документи, які містять інформацію про:

1) договір про реорганізацію кредитної спілки;

2) призначення персонального складу комісії для проведення реорганізації;

3) призначення суб’єкта аудиторської діяльності;

4) строк проведення реорганізації;

5) склад ради та правління кредитної спілки після реорганізації;

6) іншу інформацію, передбачену нормативно-правовими актами Регулятора.

9. Регулятор надає попередній дозвіл на реорганізацію кредитної спілки або відмовляє у наданні попереднього дозволу на реорганізацію кредитної спілки протягом одного місяця з дня отримання плану реорганізації та повного пакета документів, визначених нормативно-правовим актом Регулятора. У випадках, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, строк надання попереднього дозволу на реорганізацію може бути скорочений.

10. Регулятор має право відмовити у наданні попереднього дозволу на реорганізацію кредитної спілки виключно у разі, якщо:

1) план реорганізації та/або подані документи не відповідають вимогам законів України та/або нормативно-правових актів Регулятора;

2) подано неповний пакет документів;

3) план реорганізації та/або подані документи містять недостовірну інформацію;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що реорганізація загрожує законним інтересам членів кредитних спілок, що реорганізуються, та іншим їх кредиторам і кредитна спілка, створена у результаті реорганізації та/або кредитна спілка, яка не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до неї, не будуть відповідати визначеним цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора вимогам;

5) існують обґрунтовані підстави для визнання кредитної спілки неплатоспроможною та/або анулювання її ліцензії;

6) Регулятором прийнято рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

11. У разі звернення кредитної спілки за отриманням попереднього дозволу на реорганізацію Регулятор має право:

1) у будь-який час та на будь-якому етапі процедури виходу з ринку з дати отримання такого звернення до завершення процедури виходу з ринку призначити позапланову виїзну інспекційну перевірку кредитної спілки та/або вимагати проведення аудиторської перевірки за рахунок кредитної спілки;

2) зазначити у рішенні про надання попереднього дозволу на реорганізацію кредитної спілки обмеження щодо діяльності кредитної спілки протягом здійснення процедури виходу з ринку.

12. Надання Регулятором попереднього дозволу на реорганізацію кредитної спілки є підставою для скликання загальних зборів членів кожної кредитної спілки, що бере участь у реорганізації, або ради кредитної спілки, якщо такі повноваження були їй делеговані загальними зборами членів кредитної спілки, з метою прийняття рішення про реорганізацію, затвердження плану реорганізації та вирішення інших необхідних питань щодо проведення реорганізації.

13. Загальні збори членів кредитної спілки або рада кредитної спілки, якщо такі повноваження були їй делеговані загальними зборами членів кредитної спілки, що бере участь у реорганізації, має право прийняти рішення, передбачені частиною дванадцятою цієї статті, протягом двох місяців з дати надання Регулятором попереднього дозволу на реорганізацію кредитної спілки.

Рішення, передбачені частиною дванадцятою цієї статті, прийняті до одержання попереднього дозволу Регулятора на реорганізацію кредитної спілки або після спливу строку, визначеного абзацом першим цієї частини, є нікчемними.

Кредитна спілка не має права змінювати план реорганізації, щодо якого отримано попередній дозвіл Регулятора на реорганізацію кредитної спілки.

14. Кредитна спілка зобов’язана протягом трьох робочих днів з дати прийняття уповноваженим органом кредитної спілки рішення про затвердження плану реорганізації надати Регулятору у встановленому його нормативно-правовим актом порядку, документи на отримання дозволу Регулятора на реорганізацію кредитної спілки та затвердження Регулятором плану реорганізації кредитної спілки.

15. Регулятор приймає рішення про надання дозволу на реорганізацію кредитної спілки та затвердження плану реорганізації кредитної спілки або про відмову в наданні такого дозволу та затвердженні плану реорганізації кредитної спілки протягом десяти робочих днів з дня отримання повного пакета документів, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.

16. Регулятор має право відмовити у наданні дозволу на реорганізацію та затвердженні плану реорганізації кредитної спілки виключно у разі, якщо:

1) подані документи містять розбіжності із планом реорганізації, щодо якого Регулятором було надано попередній дозвіл на реорганізацію;

2) подані документи не відповідають вимогам законодавства України та/або нормативно-правових актів Регулятора;

3) подано неповний пакет документів;

4) подані документи містять недостовірну інформацію;

5) існують обґрунтовані підстави вважати, що реорганізація загрожує законним інтересам членів кредитних спілок, що реорганізуються, та іншим їх кредиторам і кредитна спілка, створена у результаті реорганізації та/або кредитна спілка, яка не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до неї, не будуть відповідати визначеним цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора вимогам;

6) існують обґрунтовані підстави для визнання кредитної спілки неплатоспроможною та/або анулювання її ліцензії;

7) Регулятором прийнято рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

17. Кредитна спілка має право звернутись до Регулятора із заявою про внесення змін до плану реорганізації кредитної спілки у разі наявності обґрунтованих підстав, які перешкоджають виконанню раніше затвердженого плану реорганізації кредитної спілки.

Регулятор має право погодити зміни до плану реорганізації, якщо вважатиме підстави, наведені кредитною спілкою, достатньо обґрунтованими. Строки та порядок погодження змін до плану реорганізації кредитної спілки визначаються нормативно-правовим актом Регулятора.

18. Кредитна спілка зобов’язана:

1) дотримуватись всіх вимог законодавства України та обмежень, визначених у дозволі Регулятора на реорганізацію кредитної спілки;

2) надавати на письмову вимогу Регулятора копії документів та інформацію, а також письмові пояснення з питань, що стосуються процедури реорганізації, у визначені такою вимогою строки.

19. Якщо у разі реорганізації кредитної спілки її правонаступник має намір провадити вид діяльності з надання фінансових послуг, на провадження якого кредитна спілка, що припинилась, мала ліцензію, такий правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з отриманням нової ліцензії на його здійснення, провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид діяльності з надання фінансових послуг на підставі ліцензії кредитної спілки, що припинилася. Після закінчення цього строку кредитна спілка-правонаступник зобов’язана отримати нову ліцензію на провадження окремого виду діяльності з надання фінансових послуг, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.

20. Кредитори кредитної спілки, що припиняється в результаті реорганізації, не можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язань, або забезпечення виконання зобов’язань з дати прийняття загальними зборами такої кредитної спілки рішення про реорганізацію.

21. Кредитна спілка зобов’язана протягом семи робочих днів з дня завершення процедури реорганізації повідомити Регулятора про завершення такої процедури шляхом подання заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру, а також надати передавальний акт та інші документи, передбачені законодавством про припинення юридичних осіб, які підтверджують завершення процедури реорганізації.

Документи, які підтверджують завершення процедури реорганізації, повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін цих документів, підписи яких мають бути засвідчені нотаріально, а також повинні бути підтверджені суб’єктом аудиторської діяльності.

22. Регулятор протягом тридцяти днів з дати отримання від кредитної спілки заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру і доданих до неї документів приймає одне з таких рішень:

1) про анулювання ліцензії кредитної спілки та виключення її з Реєстру;

2) про залишення заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру без розгляду.

23. Підставами для прийняття Регулятором рішення, передбаченого пунктом 2 частини двадцять другої цієї статті, можуть бути:

1) кредитною спілкою не подано документи, які підтверджують належне виконання нею плану реорганізації;

2) кредитною спілкою не оформлено документи, які підтверджують виконання нею плану реорганізації, відповідно до вимог законодавства;

3) до дати подання заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру Регулятором було прийнято рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

24. У разі прийняття Регулятором рішення про залишення без розгляду заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру з підстав, визначених пунктами 1 та/або 2 частини двадцять третьої цієї статті, кредитна спілка має право повторно звернутись із заявою про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру та подати додані до неї документи відповідно до вимог цього Закону (за умови усунення причин, що стали підставою для прийняття Регулятором рішення про залишення такої заяви без розгляду) протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про залишення без розгляду раніше поданої заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру.

Стаття 57. Ліквідація кредитної спілки за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки

1. Ліквідація кредитної спілки за рішення загальних зборів членів кредитної спілки здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, з урахуванням особливостей встановлених цим Законом.

2. Припинення кредитної спілки шляхом ліквідації за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки проводиться за умови надання попереднього дозволу Регулятора на ліквідацію кредитної спілки та затвердження Регулятором плану ліквідації кредитної спілки.

3. План ліквідації кредитної спілки повинен відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора до такого плану та повинен передбачати порядок та основні умови ліквідації, порядок виконання зобов’язань за укладеними правочинами, а також інші положення, необхідні для здійснення ліквідації з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Плану ліквідації розробляється радою кредитної спілки та затверджується загальними зборами членів такої кредитної спілки.

Загальні збори членів кредитної спілки мають право уповноважити раду кредитної спілки на затвердження плану/змін до плану ліквідації кредитної спілки.

Плану ліквідації кредитної спілки разом з іншими документами, визначеними нормативно-правовим актом Регулятора, протягом одного місяця з дати його затвердження радою кредитної спілки подається Регулятору для отримання попереднього дозволу на ліквідацію кредитної спілки. .

4. Для отримання попереднього дозволу Регулятора на ліквідацію кредитна спілка відповідно до вимог, в порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовим актом Регулятора, подає заяву встановленого зразка для надання їй попереднього дозволу на ліквідацію та документи, які містять інформацію про:

1) рішення загальних зборів членів кредитної спілки про ліквідацію кредитної спілки;

2) призначення персонального складу ліквідаційної комісії;

3) план ліквідації кредитної спілки;

4) іншу інформацію, передбачену нормативно-правовими актами Регулятора.

5. Регулятор надає попередній дозвіл на ліквідацію кредитної спілки або відмовляє у наданні такого попереднього дозволу протягом одного місяця з дня отримання плану ліквідації кредитної спілки та повного пакета документів. У випадках, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, строк надання Регулятором попереднього дозволу на ліквідацію кредитної спілки може бути скорочений.

6. Регулятор має право відмовити у наданні попереднього дозволу на ліквідацію кредитної спілки виключно у разі, якщо:

1) план ліквідації та/або подані документи не відповідають вимогам законів України та/або нормативно-правових актів Регулятора;

2) подано неповний пакет документів;

3) план ліквідації та/або подані документи містять недостовірну інформацію;

4) існують обґрунтовані підстави для визнання кредитної спілки неплатоспроможною та/або анулювання ліцензії;

5) Регулятором прийнято рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

7. У разі звернення кредитної спілки за отриманням попереднього дозволу на ліквідацію Регулятор має право:

у будь-який час та на будь-якому етапі процедури виходу з ринку з дати отримання такого звернення до завершення процедури виходу з ринку призначити позапланову виїзну інспекційну перевірку кредитної спілки та/або вимагати проведення аудиторської перевірки за рахунок кредитної спілки;

зазначити у рішенні про надання попереднього дозволу на ліквідацію кредитної спілки обмеження щодо діяльності кредитної спілки протягом здійснення процедури виходу з ринку.

8. Надання Регулятором попереднього дозволу на ліквідацію кредитної спілки є підставою для скликання загальних зборів членів кредитної спілки,або ради кредитної спілки, якщо такі повноваження були їй делеговані загальними зборами членів кредитної спілки, з метою затвердження плану ліквідації та вирішення інших необхідних питань щодо проведення ліквідації кредитної спілки.

9. Уповноважений орган кредитної спілки має право прийняти рішення, передбачені частиною восьмою цієї статті, протягом двох місяців з дати надання Регулятором попереднього дозволу на ліквідацію кредитної спілки.

Рішення, передбачені частиною восьмою цієї статті, прийняті до одержання попереднього дозволу Регулятора на ліквідацію або після спливу строку, визначеного абзацом першим цієї частини, є нікчемними.

Кредитна спілка не має права змінювати план ліквідації, щодо якого отримано попередній дозвіл Регулятора на ліквідацію кредитної спілки.

10. Кредитна спілка зобов’язана протягом трьох робочих днів з дати прийняття уповноваженим органом кредитної спілки рішення про затвердження плану ліквідації кредитної спілки надати Регулятору у порядку, встановленому його нормативно-правовим актом, документи для отримання дозволу Регулятора на ліквідацію кредитної спілки та затвердження її плану ліквідації .

11. Регулятор приймає рішення про надання дозволу на ліквідацію кредитної спілки та затвердження її плану ліквідації або про відмову в наданні такого дозволу та затвердженні її плану протягом десяти робочих днів з дня отримання від кредитної спілки повного пакета документів, визначених нормативно-правовими актами Регулятора

12. Регулятор має право відмовити у наданні дозволу на ліквідацію кредитної спілки та затвердженні її плану ліквідації виключно у разі, якщо:

1) подані документи містять розбіжності із планом ліквідації кредитної спілки, щодо якого Регулятором було надано попередній дозвіл;

2) подані документи не відповідають вимогам законодавства України та/або нормативно-правових актів Регулятора;

3) подано неповний пакет документів;

4) подані документи містять недостовірну інформацію;

5) існують обґрунтовані підстави для визнання кредитної спілки неплатоспроможною та/або анулювання ліцензії;

6) Регулятором прийнято рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

13. Кредитна спілка має право звернутись до Регулятора із заявою про внесення змін до плану ліквідації у разі наявності обґрунтованих підстав, які перешкоджають виконанню раніше затвердженого Регулятором плану ліквідації кредитної спілки.

Регулятор має право погодити зміни до плану ліквідації, якщо вважатиме підстави, наведені кредитною спілкою, достатньо обґрунтованими. Строки та порядок погодження змін до плану ліквідації визначаються нормативно-правовим актом Регулятора.

14. Кредитна спілка зобов’язана:

1) дотримуватись всіх вимог законодавства України та обмежень, визначених у дозволі Регулятора на ліквідацію кредитної спілки;

2) надавати на письмову вимогу Регулятора копії документів та інформацію, а також письмові пояснення з питань, що стосуються її процедури ліквідації, у визначені такою вимогою строки.

15. Кредитна спілка зобов’язана протягом семи робочих днів з дня завершення процедури ліквідації повідомити Регулятора про завершення такої процедури шляхом подання заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру, а також надати ліквідаційний баланс та інші документи, передбачені законодавством про припинення юридичних осіб, які підтверджують завершення процедури ліквідації.

Документи, які підтверджують завершення процедури ліквідації, повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких мають бути засвідчені нотаріально, а також повинні бути підтверджені суб’єктом аудиторської діяльності.

16. Регулятор протягом тридцяти днів з дати отримання від кредитної спілки заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру і доданих до неї документів приймає одне з таких рішень:

1) про анулювання ліцензії кредитної спілки та виключення її з Реєстру;

2) про залишення заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру без розгляду.

17. Підставами для прийняття Регулятором рішення, передбаченого пунктом 2 частини шістнадцятої цієї статті, можуть бути:

1) кредитною спілкою не подано документи, які підтверджують належне виконання нею плану ліквідації;

2) кредитною спілкою не оформлено документи, які підтверджують виконання нею плану ліквідації, відповідно до вимог законодавства;

3) до дати подання заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру Регулятором було прийнято рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та/або про анулювання ліцензії кредитної спілки.

18. У разі прийняття Регулятором рішення про залишення без розгляду заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру з підстав, визначених пунктами 1 та/або 2 частини сімнадцятої цієї статті, кредитна спілка має право повторно звернутись із заявою про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру та подати додані до неї документи відповідно до вимог цього Закону (за умови усунення причин, що стали підставою для прийняття Регулятором рішення про залишення такої заяви без розгляду) протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про залишення без розгляду раніше поданої заяви про анулювання ліцензії та виключення з Реєстру.

Стаття 58. Анулювання Регулятором ліцензії кредитної спілки

1. Регулятор у разі прийняття ним рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних одночасно приймає рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки.

2. Регулятор має право прийняти рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) надання кредитній спілці дозволу на ліквідацію за рішенням її загальних зборів членів кредитної спілки відповідно до статті 57 цього Закону;

2) надання кредитній спілці дозволу на реорганізацію за рішенням її загальних зборів членів кредитної спілки відповідно до статті 56 цього Закону, якщо така кредитна спілка припиняється у результаті реорганізації;

3) наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи;

4) документи, які було подано кредитною спілкою для видачі ліцензії, містять недостовірну інформацію;

5) невиконання кредитною спілкою розпорядження, рішення Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

6) повторного порушення кредитною спілкою вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг. Повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу за порушення кредитною спілкою вимог, що регулюють умови ліцензування з надання фінансових послуг;

7) виявлено факт (факти) здійснення кредитною спілкою ризикової діяльності, що загрожує інтересам її членів та/або інших кредиторів кредитної спілки. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Регулятора про здійснення кредитною спілкою ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Регулятора;

8) кредитна спілка не розпочала провадження діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців з дати отримання ліцензії;

9) кредитна спілка не провадить діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців поспіль;

10) встановлено (виявлено) порушення кредитною спілкою законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Регулятором до кредитної спілки не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у цій сфері протягом двох років;

11) відмови кредитної спілки у проведенні перевірки Регулятором, зокрема недопущення уповноважених осіб Регулятора до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг;

12) виявлення двох та більше порушень вимог нормативно-правових актів Регулятора щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності застосованих Радою національної безпеки та оборони України відповідно до Закону України «Про санкції» спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

13) невиконання кредитною спілкою умов письмової угоди, укладеної відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 46 цього Закону.

3. Порядок анулювання ліцензії кредитної спілки визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

Регулятор не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки:

1) повідомляє кредитну спілку про таке рішення у письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»);

2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного Інтернет-представництва Регулятора з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» та надає для опублікування в газеті «Голос України» або «Урядовий кур’єр» інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного Інтернет-представництва Регулятора кредитна спілка, рада кредитної спілки, її члени та інші кредитори та контрагенти кредитної спілки вважаються повідомленими про прийняте Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки.

4. З дати прийняття рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки зупиняється виконання кредитною спілкою грошових зобов’язань, нарахування відсотків за вкладами і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Правочини, вчинені кредитною спілкою після прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки або протягом одного року, що передували прийняттю такого рішення, можуть бути визнані недійсними судом, якщо вони завдали збитків кредитній спілці або кредиторам, з таких підстав:

1) кредитна спілка виконала майнові зобов’язання раніше встановленого терміну або початку строку виконання зобов’язання;

2) кредитна спілка до прийняття рішення про анулювання ліцензії взяла на себе зобов’язання, внаслідок чого вона стала неплатоспроможною або виконання її грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

3) кредитна спілка здійснила відчуження або придбання майна за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна кредитної спілки було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

4) кредитна спілка оплатила кредитору або прийняла майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до кредитної спілки перевищувала вартість майна;

5) кредитна спілка взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання грошових вимог.

5. Правочини, вчинені кредитною спілкою протягом одного року, що передували прийняттю Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки, можуть бути визнані недійсними судом у межах ліквідаційної процедури за заявою Регулятора, ліквідатора або кредитора також з таких підстав:

1) кредитна спілка безоплатно здійснила відчуження майна, взяла на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовилась від власних майнових вимог;

2) кредитна спілка уклала правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

3) кредитна спілка уклала договір дарування.

6. У разі визнання недійсними правочинів кредитної спілки з підстав, передбачених частиною четвертою або п’ятою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від кредитної спілки, а в разі неможливості повернути майно в натурі – відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

7. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки Регулятор має право:

прийняти рішення про заборону кредитній спілці вчиняти будь-які операції/ здійснювати будь-яку діяльність;

звернутись до банків, інших установ (в тому числі фінансових установ), державних реєстраторів із забороною проведення будь-яких операцій з майном кредитної спілки.

Стаття 59. Ліквідація кредитної спілки за рішенням суду

1. Ліквідація кредитної спілки у разі прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, не пов’язаних з платоспроможністю кредитної спілки, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-13 частини другої статті 58 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію кредитної спілки.

2. Ліквідація кредитної спілки у разі прийняття Регулятором рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії кредитної спілки здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Прийняття Регулятором рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії кредитної спілки є підставою для звернення Регулятора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки.

3. Регулятор за умови відсутності у кредитної спілки зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію кредитної спілки відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-13 частини другої статті 58 цього Закону.

4. Регулятор за умови наявності у кредитної спілки зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг:

одночасно з прийняттям Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-13 частини другої статті 58 цього Закону, призначає тимчасового адміністратора;

протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки з підстав, визначених пунктами 5-13 частини другої статті 58 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію кредитної спілки відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора кредитної спілки з числа арбітражних керуючих у справі по банкрутству фінансових установ.

5. Повноваження тимчасового адміністратора припиняються з моменту призначення господарським судом ліквідатора кредитної спілки.

6. Порядок встановлення факту відсутності або наявності у кредитної спілки зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

7. Регулятор звертається до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до Кодексу з України з процедур банкрутства протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та рішення про анулювання ліцензії такої кредитної спілки відповідно до частини першої статті 58 цього Закону.

8. Розпочата процедура ліквідації кредитної спілки не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку.

9. Процедура ліквідації кредитної спілки вважається завершеною, а кредитна спілка як юридична особа ліквідованою з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Регулятор вносить запис до Реєстру про ліквідацію кредитної спілки на підставі отриманого від господарського суду затвердженого ним звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Стаття 60. Черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації кредитної спілки

1. У разі ліквідації кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті;

2) вимоги працівників кредитної спілки, пов’язані з трудовими відносинами, що виникли до прийняття рішення про анулювання (відкликання) ліцензії та вимоги членів комісії з припинення, пов’язані з трудовими відносинами;

3) вимоги за договорами вкладу (депозиту);

4) вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

5) інші вимоги, крім визначених пунктами 6 та 7 цієї частини;

6) вимоги за субординованим боргом;

7) вимоги членів кредитної спілки щодо повернення їх пайових внесків.

Кошти, що залишились після задоволення вимог кредиторів, підлягають поверненню членам кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків.

2. Вимоги за однією чергою задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору за такою чергою.

РОЗДІЛ XX. ОБ’ЄДНАНА КРЕДИТНА СПІЛКА

Стаття 61. Правовий статус об’єднаної кредитної спілки

1. Об’єднана кредитна спілка – це кредитна спілка, заснована іншими кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стійкості таких кредитних спілок, здійснення господарської діяльності у відповідності до частини п’ятої статті 4 цього Закону, а також іншої діяльності, передбаченої цим Розділом, та яка отримала ліцензію на провадження діяльності кредитної спілки у порядку, передбаченому цим Законом.

Назва об’єднаної кредитної спілки має містити слова «Об’єднана кредитна спілка».

2. Об’єднана кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).

3. Об’єднана кредитна спілка має право надавати фінансові послуги, в тому числі залучати кошти у вклади (депозити) та надавати кошти у кредит, лише кредитним спілкам, які є її членами.

Об’єднана кредитна спілка також має право надавати окремі види фінансових платіжних послуг членам кредитних спілок, які є членами об’єднаної кредитної спілки.

4. Об’єднана кредитна спілка також має право:

1) забезпечувати роботу системи з підтримки ліквідності членів об’єднаної кредитної спілки, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

2) бути учасником системи електронних платежів Національного банку України за умови виконання вимог, встановлених законом та нормативно-правовими актами Регулятора;

3) створити фонд стабілізації та забезпечувати роботу системи з підтримки фінансової стійкості членів об’єднаної кредитної спілки, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

4) представляти інтереси кредитних спілок з питань їх реєстрації та ліцензування, за умови прийняття відповідного рішення установчими (загальними) зборами кредитної спілки;

5) надавати кредитним спілкам, в тому числі тим, які не є її членами, послуги з здійснення за договором аутсорсингу ключових функцій, окремих задач та процесів в рамках таких функцій, відповідно до статті 29 цього Закону.

Вимоги щодо здійснення об’єднаною кредитною спілкою функцій, зазначених у цій частині, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.

5. Положення цього Закону поширюються на створення та діяльність об’єднаної кредитної спілки з урахуванням особливостей, встановлених цим Розділом.

6. Створення кредитними спілками об’єднаної кредитної спілки та її діяльність не розглядається як існування фінансової групи та не підлягає консолідованому нагляду з боку Регулятора.

Стаття 62. Членство в об’єднаній кредитній спілці

1. Мінімальна кількість засновників об’єднаної кредитної спілки має бути не менше двадцяти кредитних спілок.

Членом об’єднаної кредитної спілки має право стати кредитна спілка, яка відповідає вимогам, установленим статутом об’єднаної кредитної спілки.

2. Участь кредитних спілок, які здійснюють діяльність на підставі стандартної ліцензії, в об’єднаній кредитній спілці є обов’язковою.

Кредитна спілка може бути членом лише однієї об’єднаної кредитної спілки.

3. Члени об’єднаної кредитної спілки мають право зберігати кошти в об’єднаній кредитній спілці, членом якої вони є, в тому числі шляхом внесення їх на депозит до об’єднаної кредитної спілки.

4. Члени об’єднаної кредитної спілки зобов’язані:

1) дотримуватися статуту та внутрішніх положень (правил) об’єднаної кредитної спілки, виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління об’єднаної кредитної спілки;

2) надавати об’єднаній кредитній спілці всю інформацію, необхідну для виконання функцій об’єднаної кредитної спілки, встановлених цим Законом.

5. Підстави для припинення членства у об’єднаній кредитній спілці встановлюються її статутом.

6. Добровільне припинення членства кредитною спілкою в об’єднаній кредитній спілці дозволяється за умови:

1) направлення кредитною спілкою, що є членом об’єднаної кредитної спілки, письмового повідомлення до об’єднаної кредитної спілки про свій намір припинення членства не пізніше, ніж за 6 місяців до запланованої дати виходу. Статутом об’єднаної кредитної спілки може бути встановлений більший строк для направлення такого повідомлення;

2) виконання кредитної спілкою, що є членом об’єднаної кредитної спілки, всіх зобов’язань перед об’єднаною кредитною спілкою.

Об’єднана кредитна спілка зобов’язана повідомити Регулятора про намір кредитної спілки, що є її членом, припинити таке членство протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від кредитної спілки.

7. Розрахунки за зобов’язаннями, пов’язаними з припиненням членства в об’єднаній кредитній спілці, здійснюються у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора та статутом об’єднаної кредитної спілки.

Стаття 63. Фонд стабілізації

1. Об’єднана кредитна спілка може створити фонд стабілізації, як окремий механізм підтримки платоспроможності своїх членів.

2. Фонд стабілізації може формуватися за рахунок:

1) внесків кредитних спілок;

2) доходів, одержаних від інвестування коштів фонду стабілізації в активи, визначені статтею 34 цього Закону, з урахуванням обмежень встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

3) благодійних внесків, грантів, технічної допомоги;

4) інших джерел, не заборонених законодавством України.

3. Активи фонду стабілізації обліковуються окремо від інших активів об’єднаної кредитної спілки.

4. Кошти фонду стабілізації можуть надаватись кредитним спілкам для підтримки їх платоспроможності на умовах субординованого боргу та/або у формі безповоротних внесків до капіталу кредитної спілки.

Надання кредитній спілці коштів з фонду стабілізації може здійснюватися в тому числі відповідно до плану відновлення діяльності кредитної спілки, затвердженого Регулятором.

5. Кредитні спілки, які є членами об’єднаної кредитної спілки, зобов’язані здійснювати внески до фонду стабілізації (за умови його створення), на умовах визначених статутом об’єднаної кредитної спілки.

6. Розміри внесків членів об’єднаної кредитних спілок до фонду стабілізації розраховуються з урахуванням розміру активів таких кредитних спілок та ступеня їх ризику та визначаються об’єднаною кредитною спілкою.

7. У разі ліквідації об’єднаної кредитної спілки, активи фонду стабілізації розподіляються серед її членів пропорційно їх частці у загальному складі активів фонду стабілізації станом на останню звітну дату.

8. Особливості діяльності та управління фондом стабілізації та використання його активів встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора та внутрішніми документами об’єднаної кредитної спілки.

Стаття 64. Повноваження об’єднаної кредитної спілки щодо контролю

1. Об’єднана кредитна спілка для здійснення своєї діяльності та забезпечення ефективного контролю за діяльністю кредитних спілок, що є її членами, має право:

1) встановлювати додаткові вимоги до своїх членів, у тому числі щодо їх організаційної структури, управління, достатності капіталу, з урахуванням вимог та обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора;

2) виявляти порушення у роботі кредитних спілок, що є її членами, та надавати таким кредитним спілкам рекомендації щодо їх усунення;

3) вимагати проведення перевірки достовірності фінансової звітності кредитної спілки суб’єктом аудиторської діяльності у випадках, коли обов’язкова перевірка не вимагається законом;

4) виконувати функції підрозділу внутрішнього аудиту для кредитних спілок, які є її членами, з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Регулятором;

5) виконувати інші повноваження, передбачені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» для об’єднань учасників ринку фінансових послуг.

2. За результатами виконання функцій, зазначених в частині першій цієї статті об’єднана кредитна спілка зобов’язана звітувати Регулятору, у тому числі повідомляти про всі виявлені суттєві порушення в діяльності кредитних спілок, які є її членами, у порядку та за формою, встановленими нормативно-правовими актами Регулятора.

РОЗДІЛ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності, крім:

1) частини першої статті 20 розділу V цього Закону щодо строків проведення загальних зборів членів кредитних спілок, яка вводяться в дію з 01 липня року, наступного за роком введення в дію цього Закону;

2) пункту 2 частини четвертої статті 61 розділу Х цього Закону, який вводиться в дію через два роки з дня введення в дію цього Закону.

3) пунктів 7, 8, 11, 12, 13, 16 і 17 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону, Закон України «Про кредитні спілки» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 15, ст.101).

3. До процедур створення та надання кредитним спілкам ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що почалися і не завершилися до дня введення в дію цього Закону, починаючи з дня введення в дію цього Закону застосовуються положення цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, прийнятих відповідно до цього Закону.

4. Документи на набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та/або отримання кредитною спілкою ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що надійшли до Національного банку України від кредитних спілок до дня введення в дію цього Закону, та щодо яких Національним банком України не було прийнято рішення про надання відповідної ліцензії або відмову в наданні такої ліцензії станом на день введення в дію цього Закону, залишаються без розгляду. Такі юридичні особи з дня введення в дію цього Закону мають право подати документи для одержання ліцензії кредитної спілки відповідно до вимог цього Закону.

5. Кредитні спілки, які мали статус кредитної спілки до введення в дію цього Закону, зобов’язані протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, привести внутрішні документи, діяльність та склад органів у відповідність із вимогами цього Закону.

6. Вимоги частини третьої статті 7 цього Закону щодо найменування кредитної спілки застосовуються до новоутворених кредитних спілок з дня введення в дію цього Закону.

7. Кредитні спілки, які на день набрання чинності цим Законом мають ознаки членства, що відповідали вимогам законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом, не потребують приведення своїх ознак членства у відповідність до вимог цього Закону.

8. Статути асоціацій, інших об’єднань кредитних спілок, які зареєстровані до дня набрання чинності цим Законом, не потребують приведення у відповідність до вимог цього Закону, а самі асоціації та інші об’єднання кредитних спілок не підлягають перереєстрації.

9. Національний банк України у встановленому ним порядку протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону безкоштовно переоформлює ліцензії кредитних спілок, які були видані до дня набрання чинності цим Законом, шляхом включення до ліцензії на провадження діяльності кредитної спілки та внесення до реєстру, який ведеться Національним банком України у встановленому ним порядку та містить інформацію (відомості) про кредитні спілки та їх відокремлені підрозділи (далі – Реєстр), запису про право надавати окремі фінансові послуги з урахуванням такого:

1) для кредитних спілок, які на день введення в дію цього Закону мали ліцензії на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту — вноситься запис до Реєстру щодо можливості надання таких фінансових послуг як надання коштів у кредит та залучення коштів, що підлягають поверненню (далі – внесення запису до Реєстру);

2) фінансова послуга із залучення коштів, що підлягають поверненню, включається у ліцензію на провадження діяльності кредитної спілки також у випадках, коли до дня введення в дію цього Закону кредитна спілка не мала ліцензії на залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення.

Національний банк України надсилає кредитній спілці повідомлення про переоформлення ліцензії в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») та відповідний витяг з Реєстру, протягом трьох робочих днів з дня внесення запису до Реєстру.

До дати внесення Національним банком України запису до Реєстру кредитна спілка здійснює діяльність кредитної спілки з урахуванням вимог цього Закону відповідно до ліцензії, яка діє на день введення в дію цього Закону.

Якщо до дня внесення запису до Реєстру кредитна спілка має намір почати надавати інші фінансові послуги, то переоформлення ліцензії здійснюється одночасно з розглядом пакету документів на розширення обсягу ліцензії, який кредитна спілка має подати відповідно до вимог цього Закону.

З дня внесення до Реєстру запису про переоформлення ліцензії, ліцензії, що діяли на день введення в дію цього Закону, вважаються анульованими, а кредитні спілки здійснюють свою діяльність на підставі ліцензії на провадження діяльності кредитної спілки, що передбачена цим Законом, з надання тих фінансових послуг, інформація щодо яких міститься у Реєстрі.

10. Установити такі особливості щодо дії та виконання рішень Національного банку України про застосування заходів впливу до кредитних спілок, прийнятих до дня введення в дію цього Закону:

1) повноваження тимчасової адміністрації, призначеної Національним банком України до дня введення в дію цього Закону та які не були припинені Національним банком України до дня введення в дію цього Закону, залишаються чинними починаючи з дня введення в дію цього Закону та діють до прийняття Національним банком України рішення про припинення повноважень тимчасової адміністрації або у зв’язку із закінченням строку, на який призначено тимчасову адміністрацію;

2) рішення про застосування до кредитних спілок заходів впливу у вигляді накладення штрафів, прийняті Національним банком України до дня введення в дію цього Закону, що залишаються невиконаними до дня введення в дію цього Закону, залишаються чинними та підлягають виконанню у визначений у них строк;

3) строк виконання рішень Національного банку України про застосування заходів впливу, інших, ніж зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, прийнятих Національним банком України до дня, що передує дню введення в дію цього Закону, у разі якщо рішення Національного банку України про їх застосування залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, вважається таким, що настав, та підлягає виконанню не пізніше дня, що передує дню введення в дію цього Закону;

4) невиконання рішень Національного банку України про застосування заходів впливу, що залишаються чинними до дня введення в дію цього Закону, починаючи з дня введення в дію цього Закону є підставою для застосування Національним банком України заходів, передбачених цим Законом, в тому числі можуть бути підставою для проведення позапланової інспекційної перевірки;

Якщо за результатами проведення безвиїзного нагляду та/або інспекційних перевірок Національним банком України буде встановлено відповідність кредитної спілки вимогам цього Закону, рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, що залишалося невиконаними до дня введення в дію цього Закону, починаючи з дня введення в дію цього Закону вважаються виконаними.

11. Відсутність у кредитної спілки чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг або анулювання такої ліцензії є підставою для виключення Національним банком України у встановленому ним порядку такої кредитної спілки та відомостей про неї з Державного реєстру фінансових установ з дня набрання чинності цим Законом. Ця вимога не поширюється на кредитні спілки, що були включені до Державного реєстру фінансових установ протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом.

Відсутність у кредитної спілки, яка була включена до Державного реєстру фінансових установ протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом або у період між днем набрання чинності цим Законом та днем введення в дію цього Закону, чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг станом на день, що передує дню введенню цього Закону в дію, є підставою для виключення Національним банком України у встановленому ним порядку такої кредитної спілки та відомостей про неї з Державного реєстру фінансових установ з дня введення Закону в дію. Ця вимога не поширюється на кредитні спілки, від яких документи на набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та/або отримання кредитною спілкою ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг надійшли до Національного банку України до дня введення в дію цього Закону та щодо яких Національним банком України не було прийнято рішення про надання відповідної ліцензії або відмову в наданні такої ліцензії станом на день введення в дію цього Закону.

Вимоги щодо надання витягу про виключення надавача фінансових послуг з Державного реєстру фінансових установ, передбачена частиною другою статті 13 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не поширюється на надавачів фінансових послуг, зазначених у абзаці першому цього пункту.

12. Установити, що на період тимчасової окупації території України та проведення операції об’єднаних сил Національний банк України відмовляє у включенні до Реєстру та у видачі ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки заявнику, місцезнаходженням якого відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань є тимчасово окупована територія України або територія проведення операції об’єднаних сил. .

Ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що є чинними на день набрання чинності цим Законом, видані кредитним спілкам, місцезнаходженням яких на день набрання чинності цим Законом відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань є тимчасово окупована територія України або територія проведення операції об’єднаних сил вважаються анульованими з дня набрання чинності цим Законом. Такі кредитні спілки та відомості про них виключаються Національним банком України, у встановленому ним порядку, з Державного реєстру фінансових установ з дня набрання чинності цим Законом.

Якщо станом на день, що передує дню введенню в дію цього Закону, місцезнаходженням кредитної спілки, яка була включена до Державного реєстру фінансових установ протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом або у період між днем набрання чинності цим Законом та днем введення в дію цього Закону, є тимчасово окупована територія України або територія проведення операції об’єднаних сил, ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, видані таким кредитним спілкам, вважаються анульованими з дня введення в дію цього Закону. Такі кредитні спілки та відомості про них виключаються Національним банком України у встановленому ним порядку з Державного реєстру фінансових установ з дня введення в дію цього Закону.

Вимоги щодо надання витягу про виключення надавача фінансових послуг з Державного реєстру фінансових установ, передбачена частиною другою статті 13 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не поширюється на надавачів фінансових послуг, зазначених у абзаці другому цього пункту.

13. Доручення (довіреності) іншим членам кредитної спілки, які були видані з метою представництва інтересів членів кредитної спілки для визначення кворуму для проведення загальних зборів членів кредитної спілки та які є чинними на день введення в дію цього Закону, вважаються такими що втратили чинність та припинили свою дію з дня введення в дію цього Закону. До таких доручень (довіреностей) не застосовуються положення частини восьмої статті 14 цього Закону щодо обліку інформації про довіреності, видані членами кредитної спілки для представлення на загальних зборах членів кредитної спілки.

14. Процедури припинення кредитних спілок, розпочаті до дня введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до положень законодавства, що діяло до дня введення в дію цього Закону.

Якщо на день введення в дію цього Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань міститься інформація про юридичних осіб з організаційно-правовою формою «кредитна спілка», які на дату набрання чинності цим Законом виключені з Державного реєстру фінансових установ та не розпочали процедури реорганізації та ліквідації, Регулятор має право звернутися з позовом до господарського суду щодо зобов’язання вчинення реєстраційних дій та виключення запису та інформації про таку юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

15. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

а) частину четверту статті 56 викласти в такій редакіції:

«4. Суб’єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках передбачених законом – Національним банком України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом»;

б) статтю 130 викласти в такій редакції:

«Стаття 130. Кредитні спілки у сфері господарювання

1. Кредитна спілка — це фінансова установа, створена на засадах кооперації, з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, дозволених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).

2. Кредитна спілка створюється у порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки». Кредитні спілки в своїй діяльності керуються цим Кодексом, Законом України «Про кредитні спілки», іншими законодавчими актами»;

2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

а) абзац другий частини першої статті 87 викласти в такій редакції:

«Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, встановлених законом, – Національним банком України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом»;

б) частину сьому статті 104 викласти в такій редакції:

«7. Особливості припинення банку, кредитної спілки як юридичної особи встановлюються законом»;

в) у статті 110:

частину другу доповнити реченням такого змісту: «У справі про банкрутство небанківської фінансової установи за клопотанням органу державної влади ліквідатором може бути призначена особа з числа арбітражних керуючих у справі про банкрутство фінансової установи за клопотанням органу державної влади»;

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства»;

г) статтю 1058 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

«4. Положення цього параграфу, крім частини третьої цієї статті, абзацу другого частини першої статті 1059, частини другої статті 1060, статей 1063-1065 цього Кодексу, застосовуються до відносин, що виникають під час провадження кредитною спілкою діяльності щодо залучення коштів, що підлягають поверненню»;

3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

а) в тексті Кодексу слова «Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в усіх відмінках замінити словами «Кодекс України з процедур банкрутства» у відповідному відмінку;

б) частину першу статті 20 доповнити пунктом 18 такого змісту:

«18) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України»;

4) у Кодексі України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 19, ст. 74):

а) у частині першій статті 1:

абзац третій викласти у такій редакції:

«банкрутство — визнана господарським судом неспроможність боржника (крім страховика або кредитної спілки) відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України «Про страхування» або Закону України «Про кредитні спілки»;»

абзац тринадцятий викласти у такій редакції:

«неплатоспроможність — неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка), виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки»;»

абзац двадцять четвертий викласти в такій редакції:

«учасники у справі про банкрутство — сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, Національний банк України, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов’язків яких існує спір»;

б) статтю 4 доповнити новими частинами сьомою такого змісту:

«7. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника – кредитної спілки вживаються у порядку, визначеному Законом України «Про кредитні спілки»;

в) частину другу статті 8 доповнити абзацом другим такого змісту:

«У випадках неплатоспроможності страховика або кредитної спілки право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають Національний банк України, боржник (у разі якщо Національний банк України надав такому боржнику дозвіл на добровільний вихід з ринку), ліквідатор боржника або призначений Національним банком України відповідно до закону тимчасовий адміністратор страховика або кредитної спілки, якщо рішенням Національного банку України про призначення тимчасового адміністратора передбачене право тимчасового адміністратора звертатись з такою заявою»;

г) частину четверту статті 11 доповнити двома новими реченнями такого змісту: «Арбітражний керуючий у справах про банкрутство небанківських фінансових установ повинен один раз на два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства за погодженням з Національним банком України або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним Законом «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільно з державним органом з питань банкрутства бере участь у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ»;

ґ) підпункт 5 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:

«5) дату видачі та номер свідоцтва про проходження підготовки у справах про банкрутство небанківськихфінансових установ, строк його дії»;

д) у статті 34:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

«1. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити»;

доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

«7. До заяви Національного банку України про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:

докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;

довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника;

докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

рішення Національного банку України про віднесення страховика або кредитної спілки до категорії неплатоспроможних»;

ж) у статті 48:

частину шосту доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі проведення процедури банкрутства страховика або кредитної спілки Національний банк України обов’язково включається до складу комітету кредиторів з правом вирішального голосу»;

частину дев’яту доповнити новим абзацом такого змісту:

«Національний банк України має право накладати заборону (вето) на рішення комітету кредиторів, якщо реалізація таких рішень загрожує законним інтересам страховика або кредитної спілки, їх кредиторів»;

з) абзац перший частини першої статті 65 викласти в такій редакції:

«1. Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду» (а у разі ліквідації кредитної спілки – також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються»;

и) доповнити новою статтями 92такого змісту:

«Стаття 921. Особливості банкрутства кредитних спілок

1. При розгляді справи про банкрутство кредитної спілки учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України.

Арбітражний керуючий у справі про банкрутство кредитної спілки повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ.

2. Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки є:

віднесення Національним банком України кредитної спілки до категорії неплатоспроможних та прийняття Національним банком України рішення про анулювання ліцензії кредитної спілки;

виявлення ліквідатором кредитної спілки, який здійснює ліквідацію кредитної спілки на підставі статті 110 Цивільного кодексу України, недостатності вартості майна страховика для задоволення вимог кредиторів.

3. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки може бути подана до господарського суду боржником, від імені якого виступає ліквідатор кредитної спілки, призначений судом за клопотанням Національного банку України згідно з частиною третьою статті 105 Цивільного кодексу України, або Національним банком України.

Господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання кредитної спілки банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі неплатоспроможності кредитної спілки або у разі недостатності вартості майна кредитної спілки для задоволення вимог кредиторів в межах процедури, передбаченої статтею 110 Цивільного кодексу України.

4. Санація кредитної спілки до відкриття провадження у справі про банкрутство не допускається.

5. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника — кредитної спілки застосовуються такі судові процедури:

розпорядження майном с кредитної спілки;

ліквідація кредитної спілки.

Процедури, визначені цим Кодексом щодо санації боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство, не застосовуються до кредитної спілки.

6. У разі визнання господарським судом кредитної спілки банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів кредитної спілки задовольняються у черговості, визначеній статтею 60 Закону України «Про кредитні спілки»;

5) пункт 1 частини першої статті 15 Закону України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами) після абзацу двадцять шостого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

«про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних;

про призначення у кредитній спілці тимчасової адміністрації»;

У зв’язку з цим абзаци двадцять сьомий – тридцятий вважати відповідно абзацами двадцять дев’ятим – тридцятим;

6) у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, № 29, ст. 535):

а) у частину шосту статті 16 доповнити словами «кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок»;

б) частину десяту статті 17 доповнити пунктом 3 такого змісту:

«3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення Національного банку України про надання дозволу на вихід з ринку (ліквідацію, реорганізацію) кредитної спілки».

16. Кабінету Міністрів України до дня введення в дію цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

17. Національному банку України:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом».


Джерело інформації сайт Верховної ради http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=71194